Брокер ― це не дилер. Відмінності та особливості

Зміст

У новачків на фондових ринках є кілька поширених проблем, зокрема, вони насилу розрізняють дилера та брокера і весь час плутаються в цих поняттях. Все тому що новачки поки не дуже добре орієнтуються в біржових процесах ― їм за словами-ідентифікаторами не помітні конкретні дії учасників. На початку шляху дебютанти ставлять запитання: «Дилер і брокер ― що це?», Вислуховують відповідь і ... продовжують плутати ці дві ролі, адже обидві вони виконують посередництво в придбанні активів.

Тому ми не будемо просто давати визначення, а постараємося «наростити м'ясо» на кожне з них і визначити відмінності, щоб за визначеннями проявилися конкретні ринкові процеси, і запам'ятати їх було легше.

Поки ж визначимо тільки ключову відмінність: дилер є однією зі сторін угоди, а брокер ― ні.

Дилер і брокер ― в чому різниця

Дилер може бути і організацією, і людиною, яка виступає в ролі посередника і формує котирування.

  • Він сам покриває операції, купуючи товари або цінності у продавця і перепродуючи їх покупцеві з власною торговою накруткою.
  • Дилер не є посередником в повному розумінні слова, адже він теж бере участь в угодах, він ― зацікавлена сторона і, скоріше, є постачальником активів, сполучною ланкою між іншими учасниками ринку.
  • При торгівлі через дилера продавець і покупець можуть взагалі нічого не знати один про одного ― просто одна зі сторін продає щось, що бажає купити інша сторона.
  • Дилер може діяти і за дорученням однієї зі сторін, тобто брати на себе розширені посередницькі функції, але водночас він однаково залишається однією зі сторін, які формують ціну.
  • Нерідко дилер здійснює довірче управління в рамках діяльності клієнта-інвестора на ринку цінних паперів.

Водночас дилера ніхто не обмежує у його діяльності, відсотку накрутки, географії роботи тощо, і він може пропонувати учасникам ринку ті умови угод, які сам вважає підходящими. Ліцензія дилера означає, що в нього є право на здійснення операцій з придбання та продажу фінансових інструментів. Також вони беруть участь в підтримці ліквідності активів на певному рівні.

А ось брокер ― це, простіше кажучи, саме фахівець-посередник, який в угодах не бере участі, а тільки виводить на ринок заявки клієнта і стягує за це комісію.

  • Брокер не займається торгівлею безпосередньо, він є третьою стороною договору, «мостом» між учасниками торгової операції.
  • Він допомагає продавцеві знайти покупця, або навпаки. За це отримує комісійну винагороду, але не за фактом посередництва, а в разі укладення угоди.
  • Винагорода, яке він отримує від клієнтів, називається «брокеріджем» і становить певний відсоток від вартості угоди, укладеної за його участі.

Брокер, як і дилер, може бути і організацією, і фізичною особою, що має ліцензію на такий вид діяльності.

  • Він завжди діє за дорученням або за згодою однієї зі сторін, умови угод обумовлені заздалегідь, дії брокера чітко регламентовані.
  • Брокери допомагають підготувати і оформити документи ― це економить час усім сторонам і наближає благополучне завершення угоди.
  • Брокер охоче консультує з питань законодавства за відповідну плату, він дуже добре розбирається у всіх тонкощах і нововведеннях свого сегмента.

Як зрозуміло з цього опису, брокерські послуги можуть надаватися не тільки на біржі, така послуга затребувана при будь-яких операціях купівлі-продажу товарів, послуг, різних цінностей, а також у сфері страхування, оренди, кредитування. Брокер може довго вести рахунки клієнтів, приймати гроші для здійснення виплат тощо, а може бути разово залученим посередником.

Співпраця з брокерами не тільки спосіб вийти на цікавий для вас ринок, але часто ще й можливість налагодити перспективні зв'язки з іншими його учасниками. Ось чому брокер відрізняється від дилера.

Приклади діяльності дилерів і брокерів на біржах

Біржа, як ми знаємо, це місце формування ціни на певний вид цінностей. Брокер ― це людина-посередник або компанія, які мають певний вид сертифікації. У нього є дозвіл виводити інших учасників ринку на біржові торги. Він не може пропонувати клієнтам свої ціни і котирування, не має права вивести клієнта в інші місця укладання угод, крім біржових торгів.

На фондових біржах брокер може бути великою компанією, яка співпрацює з банками та іншими фінансовими інститутами, виявляє і аналізує тренди. Брокери також здатні виступати як консультанти на переговорах або при плануванні операцій.

Дилер на біржі проводить власне котирування активів, а якщо це дилінговий центр ― він формує потік таких котирувань для своїх клієнтів, приймає на власні рахунки їхні кошти, виплачує винагороди та має дохід з різниці між котируваннями і за рахунок курсової різниці. Якщо клієнт працює через дилера, то на його розсуд розпорядження клієнта можуть реалізуватися як на біржових торгах, так і на балансі самого дилера, і у нього є право виставляти клієнтам свої ціни. Така свобода дій, з одного боку, відкриває простір для дій нечистих на руку дилерів, з іншого ж ― за посередництвом дилера учасник ринку з мінімальними сумами на рахунках може отримувати солідні прибутки на курсовій різниці валют.

Дилери можуть відкривати і вести рахунки для клієнтів, робити аналітичний облік інформації про здійснені угоди, давати рекомендації: чи укладати угоду, куди вкласти кошти, коли купувати або продавати активи, як укомплектувати інвестиційний портфель.

Брокер також повинен володіти безліччю даних про стан фінансового середовища і можливості портфеля клієнта, може консультувати: куди вкладати кошти, яка специфіка майбутніх угод. Також він може аналізувати ухвалені угоди, валютні контракти й активи клієнта (зокрема акції в його портфелі та інші цінні папери).


І дилер, і брокер займаються загальним аналізом фінансового ринку, допомагають в підготовці документів для наміченої угоди і можуть допомагати у формуванні звітності для компанії-клієнта.

І дилери, і брокери зобов'язані надавати клієнтам розгорнуті звіти про результати проведених операцій, рухи і залишки активів і грошових коштів на клієнтських рахунках.