За своєю суттю біржа ― це один з варіантів організованого ринку, певний торговельний майданчик. Таку назву отримали складні фінансові інститути ― юридичні структури, що забезпечують комунікацію між продавцями та покупцями.
Учасники біржових торгових угод можуть використовувати різні фінансові інструменти: товари, цінні папери, валюту тощо. Залежно від цього розрізняють товарно-сировинні, фондові, валютні, криптовалютні біржі. Вони суттєво впливають на формування оптових і фінансових ринків у всьому світі. Усі біржові операції проходять за участю посередника ― агента, у ролі якого виступають брокери. Розвиток інтернет-технологій призвів до появи онлайн-брокерів. Брокером може бути юридична або фізична особа, яка має право на доступ до фінансових ринків і, відповідно, на продаж цінних паперів та інших активів.
Для чого потрібні біржі?
Ця назва у багатьох на слуху, але більшість людей не має уявлення, що таке біржі, як вони працюють, яку роль відіграють на світовому ринку, коли і чому виникла біржова торгівля та навіщо взагалі потрібні подібні структури. А такі знання стали б у пригоді не лише інвесторам, а й звичайним громадянам. Усі ми так чи інакше є учасниками біржової торгівлі та в певному сенсі пожинаємо плоди укладених на цьому ринку угод.
Як це можливо?
Річ у тім, що товарні біржі впливають на оптове ціноутворення різних товарів, які ми з вами потім купуємо: це і нафта, і золото, і кава, і зерно та інші позиції.
Фондові біржі ― це місце, де можуть заробляти гроші страхові, інвестиційні та інші компанії, а також банківські організації й різні фонди, зокрема пенсійні. Наприклад, якщо ви хочете забезпечити собі гідну старість і з цією метою вклали кошти в один з українських недержавних пенсійних фондів, знайте: частину грошей такі структури вкладають у цінні папери (акції, облігації), купівля / продаж яких були б неможливими без фондових бірж.
Коротко перерахуємо функції, які виконують біржі:
створення умов для зустрічі та взаємодії учасників торгів (продавців і покупців). Наприклад, компанія вирішила залучити фінансування шляхом продажу акцій. Знайти покупців можна через фондові біржі ― завдяки їм ліквідність цінних паперів збільшується. Використовуючи ці торгові майданчики, можна купувати / продавати активи на регулярній основі;
формування правил проведення торгів. На біржах виконується цивілізована торгівля, де всі учасники дотримуються встановлених регламентів, які стосуються і самих угод, і якості товарів;
у разі спірних ситуацій біржа виступає як арбітражний посередник між учасниками торгів;
котирувальна комісія, яка діє від імені біржі, забезпечує котирування ― офіційну реєстрацію мінімальних і максимальних цін. Завдяки котируванню учасники торгів отримують необхідну інформацію про кон'юнктуру ринку, таким чином досягається прозорість торгів;
біржа надає торговцям необхідну документацію, розробляє типові контракти тощо;
офіційні торгові майданчики є гарантами виконання угод.
Спочатку головним завданням біржових структур було допомогти зустрітися покупцям і продавцям, створити такі умови, щоб продавцям було легше збувати свою продукцію (активи), а покупці менше ризикували. Згодом можливості бірж і список завдань розширилися. У глобальному сенсі біржі забезпечують перерозподіл грошових коштів, зокрема інвестицій, між різними країнами, галузями, економічними секторами та окремими підприємствами, сприяючи, таким чином, ефективному використанню капіталу. Основне джерело доходів бірж ― комісійні збори з операцій (відсоток і / або фіксована плата).
Основні учасники біржі:
1. брокери ― посередники між емітентами, інвесторами і трейдерами;
2. реєстратори ― організації, що ведуть реєстрацію та облік власників цінних паперів;
3. депозитарії ― організації, що виконують функцію зберігання активів;
4. регулятор.
Коли з’явилася перша біржа і почалася біржова торгівля?
На думку істориків, перші кроки зі створення регульованих торговельних майданчиків типу бірж були виконані у XIII столітті. Уже тоді в середовищі ділових людей з'явилося розуміння, що потрібно організувати місце, де потенційні учасники торгових угод зможуть зустрічатися, обговорювати й домовлятися про ціни на товари, зокрема без фізичної наявності останніх. Так з'явилися перші товарні біржі, трохи пізніше ― фондові і, нарешті, валютні ― їхні аналоги.
Слід зазначити, що перші передумови до створення подібних торгових інститутів виникли ще у Стародавньому Римі. Уже тоді торговці дійшли висновку, що угоду про ціну та постачання товарів можна укласти без їхнього фізичного доставлення до місця торгів.
Вважається, що історія розвитку біржової торгівлі в тому вигляді, як ми розуміємо її сьогодні, бере початок у бельгійському місті Брюгге. На початку XV століття тут проживала сім'я Ван дер Бурсе, яка, на думку експертів, і заснувала першу у світі біржу.
Ще в 1409 році голова високоповажного сімейства організував регулярні зустрічі купців з усієї Європи. Ділки збиралися на невеликому майданчику в Брюгге біля готелів, що належали Ван дер Бурсам. Вони вели переговори та укладали оптові торгові угоди, а боргові розписки використовували як розрахункові документи. Імовірніше, назва біржової форми торгівлі безпосередньо пов'язана з Ван дер Бурсами та їхнім прізвищем ― byrza. У перекладі з грецької це слово означає сумка, гаманець.
Перші торги на фондовій біржі
Перша офіційна біржа відкрилася в Антверпені. Спочатку це була звичайна ринкова площа, де купці укладали договори про купівлю різних товарів. Водночас покупці замовляли потрібну продукцію за зразком: вони забирали не всю партію, а певну частину ― зразок. У 1531 році відкрився спеціалізований будинок антверпенської біржі. Тут велася торгівля товарами та державними облігаціями. Процвітання біржі закінчилось у 80-х роках XVI століття через наслідки нідерландської революції: Антверпен був зруйнований. Але міжнародна біржова торгівля не припинилася ― її історія продовжилася в Амстердамі. У Нідерландах з'явився і новий фінансовий інструмент ― акції. Першими підприємствами, які виставили на біржу свої акції, стали Ост-Індська (1602 р.) та Вест-Індська компанії (1621 р.).
У 1637 році, коли економіка Нідерландів впала, всесвітньо відомою та популярною стала Лондонська фондова біржа (LSE), яка діє до сих пір.
Сьогодні у світі існує кілька сотень товарних і фондових бірж.
Найвідоміші та найбільші біржі
Сучасні фондові біржі відповідають за безпечне функціонування ринку цінних паперів. Учасники світових торгових майданчиків можуть працювати з великим переліком фінансових інструментів: акціями, облігаціями, деривативами, опціонами, фондовими індексами, ETF-фондами тощо. Потенційні інвестори можуть вибрати відповідну біржу, вивчивши спеціалізовані рейтинги, ― вони регулярно оновлюються.
У десятку провідних світових торгових майданчиків входять:
1. створена в 1972 році Нью-Йоркська фондова біржа. Тут в обігу перебувають акції компаній з річним прибутком від $2,5 млн;
2. молода прогресивна американська біржа NASDAQ. Вона почала свою діяльність у 1970 році як автоматизована система котирувань;
3. японська корпорація Japan Exchange Group, створена в результаті злиття у 2013 році двох найбільших фондових бірж у Країні вранішнього сонця ― Токійської та Осакської;
4. найбільший біржовий майданчик у КНР ― Шанхайська фондова біржа (SSE), якій вже понад 150 років;
5. одна з найвпливовіших в Азії фондових бірж ― Гонконзька;
6. конгломерат Euronext, створений у результаті злиття декількох фінансових структур, зокрема Амстердамського, Паризького, Брюссельського та Португальського торгових майданчиків. Працює з 2000 року;
7. Лондонська фондова біржа, на якій в обігу ½ частина всіх цінних паперів у світі;
8. один з торгових майданчиків зі стрімким зростанням ― Шеньчженська фондова біржа (SZSE). Її називають китайським аналогом NASDAQ, оскільки, як і американські колеги, організатори SZSE спеціалізуються на торгівлі акціями високотехнологічних компаній. Так само, як і Шанхайська біржа, торговий майданчик у Шеньчжені перебуває під патронатом національної комісії з регулювання цінних паперів;
9. фондова біржа Торонто, яка почала свою роботу в 1861 році. Канадці першими у світі запровадили електронну торгівлю ― у 1977 році біржа запустила систему електронних торгів Computer Assisted Trading System;
10. найстаріша в азійському регіоні Бомбейська фондова біржа ― працює з 1850 року.
Тенденції та перспективи розвитку фондового ринку
Фінансові експерти звертають увагу на такі чинники:
посилення взаємозв'язків національних торговельних майданчиків і тенденція до глобалізації. Це відкриває нові можливості для розвитку підприємств, які отримують доступ до вітчизняних та іноземних капіталів;
посилення впливу фондових ринків на економіку;
збільшення валютного чинника в міжнародних операціях: волатильність курсу впливає на рух фінансових потоків.
На особливу увагу заслуговує інфраструктурний розвиток фондового ринку. З впровадженням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій розширюється доступ до фондового ринку і водночас загострюється конкурентна боротьба між учасниками торгів і безпосередньо біржами. Настала ера інтернет-трейдингу, історія якого почалась у 2000 роках, коли найбільші світові торговельні майданчики стали переходити на роботу в онлайн-режимі. Сучасна біржа ― це торгові точки, здатні обслуговувати учасників дистанційно за допомогою спеціальних програм і робочих терміналів. Доступ до торгів і технічну підтримку забезпечують онлайн-брокери.
