На чому заробляють та чим ризикують вкладники
Загальноприйняте визначення інвестора — це юрособа або фізособа (українська або закордонна компанія, держава, приватна особа), що здійснює фінансові вкладення в активи та проєкти для отримання прибутку. Вкладник діє в рамках законодавства країни. Самостійно вибирає напрямок та обсяг інвестицій з урахуванням можливих ризиків і рівня прибутку.
За приналежністю до резидентів розрізняють іноземних та вітчизняних вкладників. За напрямком діяльності — індивідуальних та інституційних. Перші — юр. або фізособи, які безпосередньо роблять вкладення. Другі — посередники (інвестиційні фірми та фонди), що вкладають кошти своїх клієнтів.
Ринок інвестицій та варіанти вкладів
Інвестори працюють на інвестиційному ринку, де можна робити реальні та фінансові вкладення.
Реальні:
Нерухомість — оренда або продаж комерційних і житлових площ, вкладення у незавершене житло
Прямі капіталовкладення — будівництво, модернізація та реконструкція, поліпшення технічного оснащення підприємств
Інші об'єкти інвестування — дорогоцінні метали, антикваріат, художні цінності
Фінансові:
Грошовий ринок — депозити, кредити, валюта
Фондова біржа — акції, облігації, ф'ючерси, опціони
Далі поговоримо про фондовий ринок і хто такий інвестор, що заробляє на цінних паперах.
Інвестори на біржі: хто вони та як працюють
На фондовій біржі інвестор — це юр. або фізособа, яка купує цінні папери за особисті кошти для отримання прибутку у вигляді відсотків або збільшення вартості активів. У кожного — свій стиль роботи на фондовому майданчику. Наприклад, залежно від мети розрізняють портфельних і стратегічних вкладників:
Портфельний. Інвестує в різні інструменти виключно для отримання прибутку. Не бере участі в управлінні та розвитку бізнесу
Стратегічний. Купує контрольний пакет акцій заради управління компанією згідно з власним баченням
За типом дії вкладники бувають пасивними та діяльними:
Пасивні. Купують цінні папери та тримають їх протягом тривалого часу, заробляючи на зростанні акцій у довгостроковій перспективі. Стратегія — обрати найбільш надійну корпорацію та продати її активи через кілька років, коли ціна зросте в кілька разів. Інший інструмент інвестування — довгострокові безкупонні облігації
Діяльні. Орієнтовані на прибуток тут і зараз. Часто отримують більший дохід, ніж пасивні. Грають на зниженні та підвищенні цін, формуючи портфель з короткострокових фінансових вкладень. Це купонні облігації та інші активи, що дають регулярний поточний заробіток
За рівнем прибутку та ризику, який беруть на себе вкладники, виділяють консервативних, агресивних і зважених (помірних) інвесторів:
Консервативні. Вибирають об'єкти з мінімальним ризиком і, відповідно, з невеликою (часто — гарантованою) прибутковістю. Це облігації та банківські депозити. Консервативний вкладник спочатку думає про надійність інструменту, а вже потім — про прибуток
Агресивні. Надають перевагу інвестиціям з максимальним доходом, попри високу ймовірність невдачі. Можуть зазнати збитків, якщо ціна раптово знизиться, але готові піти на ризик. Вважають за краще купувати акції
Зважені (помірні). Перебувають посередині між агресивними та консервативними. Збирають портфель з активів із різним рівнем ризику: акцій, державних облігацій та інших цінних паперів. Не отримують надвисоких прибутків, але уникають серйозних збитків
Окрема категорія — спекулянти. Чим вони відрізняються від тих же агресивних? Спекулянт тримає цінні папери максимально короткий термін: кілька днів, годин, хвилин, а іноді й секунд (при використанні скальпінгової стратегії трейдингу), заробляючи на короткостроковому коливанні цін. Експерти відзначають, що за один день спекулянт здатний отримати від 2% доходу. А тепер помножте цю цифру на кількість робочих днів у році.
Ризики вкладників
Торгівля на біржі завжди пов'язана із втратами. Навіть якщо ви купуєте акції відомих компаній. На яких умовах інвестор дає гроші? Перш ніж вкласти кошти, він вивчає фінансовий інструмент, плюси та мінуси, робить висновки про перспективність. Вкладник сам несе відповідальність за свої рішення та готовий до інвестиційних ризиків — імовірності втрати всього або частини капіталу з ряду причин. Серед них: неефективне управління грошима, зміни, що на них ніяк не можна вплинути.
Інвестиційні ризики бувають системними (ринковими) та несистемними. Серед несистемних:
селективний — вибір менш прибуткового об'єкта;
діловий — неправильне управління підприємством;
кредитний — імовірність, що позику не буде повернено;
низька ліквідність — відсутність можливості продати актив назад;
функціональний — неправильне формування або управління портфелем;
операційний — технічна помилка: збій ПЗ, некоректне виконання операцій;
геополітичний — інвестування в об'єкти країн з нестабільною економічною ситуацією;
упущена вигода — невиконання дій, що могли б виключити можливість збитків або надати додатковий прибуток
Якщо більшість несистемних ризиків можна диверсифікувати, то ринкові пов'язані із зовнішніми факторами та не піддаються контролю з боку звичайної людини. Серед головних небезпек:
Зміна курсу валют. Вплив політичної та економічної ситуації в державі
Зміна процентної ставки. Має негативний вплив на інвестиційний клімат
Зростання інфляції. Негативно впливає на вклади, знижуючи відсоток доходу. Тісно пов'язаний зі зміною процентної ставки
Політичні зміни. Зміна уряду, війна, революція та інші політичні процеси негативно позначаються на економіці й фінансовому секторі
Перш ніж вкладати гроші, слід зважити всі за та проти. Спочатку потрібно оцінити ймовірність збитків, а потенційний прибуток розглядати вже потім. І не варто забувати, що висока прибутковість пов'язана з небезпекою втратити капітал.
Хто ж такий інвестор та як він заробляє
Інвестор — це організація, держава або людина, яка вкладає гроші в різні активи для отримання прибутку. Предметом фінансування можуть бути дорогоцінні метали, нерухомість, валюта, антикваріат, цінні папери, а також поєднання декількох інструментів. Одні інвестори хочуть отримати миттєвий прибуток. Інші вкладають кошти, щоб забезпечити стабільне майбутнє для себе та рідних. Що вищий обіцяний прибуток, то вищі ризики. Вкладники самі вирішують, чи варто ризикувати заради значного прибутку, чи краще отримувати невеликі, але гарантовані дивіденди.