Що таке облігації звичайними словами, як вони працюють

Зміст

Що ж таке облігація та навіщо вкладати гроші в чужі борги



Ви напевне хоч раз у житті брали в борг. Наприклад, просили у друга сотню до завтра або оформлювали кредитку в банку. Гроші потрібні не лише людям, а й фірмам, і навіть країнам. Перші шукають фінанси, щоб не втратити або розширити бізнес. Другі — для наповнення скарбниці. Якщо вони не можуть дістати потрібну суму звичайним шляхом (наприклад, через банк), альтернативний варіант — випуск облігацій.

Що таке облігація

Бонд (облігація) — це частина кредиту у виді боргової розписки. Її покупець автоматично стає кредитором, а продавець, який випустив бонд, — боржником (емітентом). За користування чужими грошима він платить додаткову суму, окрім позиченої. 

Чим бонд відрізняється від акції

Можливістю відразу дізнатися, коли та який прибуток дасть вкладення. Відсоткову ставку, розмір і період виплат визначено заздалегідь.


Приклад: ви придбали 10 бондів номіналом ₴1 тис. кожен за ставкою 15% річних на 10 років. Це означає, що щорічно ви зароблятимете ₴1,5 тис. (1000*10+15%). А через 10 років повернете свої ₴10 тис.


Якщо акції — капітал, то бонд — це борг. У першому випадку інвестор стає співвласником або єдиним господарем фірми. У другому — кредитором цієї фірми.

Кому підійдуть облігації

Фінансові експерти рекомендують міняти інвестиційний портфель протягом життя. До 35-40 років більшість активів розумніше тримати в акціях. Після 45-50 років слід збільшувати кількість боргових розписок. Яскравий приклад покупця бондів — людина передпенсійного віку. За кілька років вона піде з роботи, тож більшість інвестицій мають приносити стабільний фіксований прибуток.

Види облігацій

Бонди розрізняють за чотирма головними параметрами.


За способом отримання прибутку:


  • Процентні (купонні). Власник боргової розписки отримує відсоток від первинної ціни боргової розписки. Процентна ставка може бути фіксованою (найчастіше) або плаваючою


  • Дисконтні. Продаються за вартістю, що нижча за первинну, а повертаються за повною ціною. Покупець заробляє на різниці


Приклад: ви придбали бонд за ₴800 замість ₴1 тис. Коли період його дії закінчиться, ви отримаєте назад тисячу. Прибуток складатиме ₴200.


За терміном погашення боргу:


  • Короткострокові. Діють 1-2 роки


  • Середньострокові. Випускаються на 5-7 років


  • Довгострокові. Більш ніж 7 років


У різних країнах використовується різний поділ на періоди. Також існують безстрокові боргові розписки.


За валютою випуску:


  • У національній валюті. Гривневі цінні папери популярні серед іноземців. Окрім основного прибутку, можна додатково заробити на обміні валют: купити бонди під час девальвації гривні та продати, коли вона зміцніє


  • В іноземній валюті. Варіант для тих, у кого зарплата або заощадження в доларах або євро.


Відсоткова ставка за гривневими цінними паперами завжди вища, ніж за валютними.


За емітентом (боржником):


  • Корпоративні. Випускаються власниками компаній для фінансування бізнесу


  • Муніципальні. Боржник — орган місцевого самоврядування. Зазвичай гроші шукають для розвитку певного проєкту


  • Державні. Випускаються вищими органами влади для покриття дефіциту бюджету


Які непередбачені обставини можливі при інвестуванні в боргові розписки?

5 можливих ризиків інвестування

Головна небезпека — банкрутство емітента. Але і в цій ситуації кредитор має більше прав на активи фірми, ніж акціонери. Спочатку гроші повернуть власникові бондів, а вже потім — утримувачам акцій.




Рейтинг облігацій допомагає оцінити кредитні загрози. Щойно компанія опускається на нижні позиції, її цінні папери стають «сміттєвими». Прибутковість і ризики такого вкладення космічні. Ні про який стабільний прибуток у даній ситуації вже не йдеться

На інвестора також може чекати реструктуризація боргових зобов'язань: зміна купонного прибутку, дати погашення та термінів регулярних виплат. Існує й небезпека неліквідності —  коли неможливо продати цінні папери за гарною ціною. Це може статися з вищезгаданими «сміттєвими» борговими розписками.


Буває й так, що ставки за схожими бондами на фондовому ринку підвищуються. І якщо у куплених активів фіксований відсоток, кредитор отримує менший прибуток, ніж міг би. Це називають процентним ризиком. Втратити частину грошей можна також через інфляцію (коли вона обганяє прибутковість цінних паперів). Це інфляційний ризик.

Найбільш надійні облігації

Емітент грає ключову роль у виборі бондів. Від його стабільності залежить, чи поверне покупець інвестиції. Найнадійніші бонди — державні. Держава безпечніша за будь-яку фірму. Ймовірність дефолту мінімальна, а заробіток хоч і невеликий, але вищий за інфляцію та гарантований.





Небезпека інвестування в держоблігації настільки незначна, що іноді ОВДП вважаються безризиковим активом. Адже держава завжди має стабільний приплив грошей від оподаткування


Наступні за рівнем надійності — фірми з кредитним рейтингом «ААА». Прибутковість за корпоративним борговими розписками помірна, але вища, ніж за держоблігаціями. Варіант для ризикових інвесторів — компанії з рейтингом «В». Прибуток набагато більший, але й ймовірність дефолту також.

Що варто знати про ОВДП

Держоблігації випускаються Міністерством фінансів України вже понад 20 років. Але тільки з 2017 року на них почали звертати значну увагу. Цікавість до держбондів виявляють як українські, так і закордонні покупці. За повідомленням інтернет-порталу Мінфін, лише в липні 2019 року іноземці вклали в держборг України $1,27 млрд.


Орієнтовна прибутковість за гривневими держоблігаціями — 15-16% річних. Після реструктуризації держборгу в 1998-2000 роках графік виплат за розписками жодного разу не порушувався (навіть під час економічних криз). Придбати ОВДП можна на період до 5 років.

Які податки сплачує утримувач бондів

Податок на доходи фізосіб — 18% та військовий збір — 1,5%. Його платять з прибутку від бондів та з їхнього продажу. Але з деяких цінних паперів прибутковий податок не вимагають — це держоблігації.




Згідно з пп. 165.1.52 ПКУ інвестиційний прибуток від операцій з держбондами, емітованими Мінфіном України, не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу




Зверніть увагу, що на ОВДП однаково накладається військовий збір.

Плюси та мінуси облігацій

Навіщо потрібні облігації, які позитивні та негативні сторони такого інвестування.


Переваги

Недоліки

  • Стабільний прибуток протягом багатьох років

  • Розмір доходу відомий ще до купівлі

  • Безпечніші, ніж акції

  • Високий рівень ліквідності — можна продати в будь-який момент

  • На прибуток від ОВДП накладається лише військовий збір

  • Невеликий заробіток, як порівняти з акціями 

  • Імовірність несплати боргу — при купівлі бондів у компаній з низьким рейтингом


Що ж таке облігація? Це один зі способів заробітку на фондовому ринку. Завдяки фіксованості та стабільності доходу експерти рекомендують інвестувати в бонди людям пенсійного та передпенсійного віку. Після виходу у відставку це дасть змогу кожні 6 місяців гарантовано отримувати певну суму. Також боргові розписки можуть зацікавити всіх, хто хоче мати невелику, але гарантовану суму протягом багатьох років. Найнадійнішими вважаються держоблігації. Додаткова перевага держбондів — вони не обкладаються податком на прибуток.

Як почати інвестувати в облігації

Фізособи не мають права купувати бонди самостійно. Посередниками в цьому разі виступають інвестиційні компанії та банки. Останні працюють на первинному ринку та приймають лише великі заявки, часто — від одного мільйона. Якщо розмір вкладень менший, варто звернутися до брокерської фірми. Поріг входу в такому разі становить від ₴1 тис. Фахівці відкривають клієнту рахунок у цінних паперах і надають фінансовий супровід.