Бажаючи розпочати торгівлю на фондовому ринку, інвестори не завжди розуміють всіх нюансів. На перший погляд здається, що все просто. Є акції емітентів. Вони мають ціни. Купівля акцій дорівнює придбання частки компанії. Різниця у вартості обіцяє прибуток або збиток. Проте цінні папери (ЦП) можуть відрізнятися як за типами (прості, привілейовані тощо), так і по ешелонах. І тепер видно, що не так все й просто. Потрібно вміти розрізняти акції. Насправді ж ця навичка не потребує спеціальних знань та освіти. Достатньо зрозуміти, що таке блакитні фішки, акції другого та третього ешелонів.
Основні характеристики акцій
Купуючи ЦП, власник отримує право на частку в компанії-емітенті. Чим більше паперів придбано, тим більший вплив інвестора. Серйозні пакети акцій починаються зазвичай від 10%. Якщо мета в отриманні доходу на різниці у вартості, кількість ЦП немає визначального значення. Навпаки, купувати акції різних емітентів краще, ніж лише одного. Це дозволяє диверсифікувати активи та знизити ризики.
Акції мають певний набір характеристик:
-
волатильність;
-
ліквідність;
-
середній обсяг торгів;
-
спред.
Волатильність демонструє динаміку зміни вартості цінних паперів за певний період. Вимірюється цей показник переважно у відсотках. Умовно при значеннях коливань до 2% цінних паперів відносять до розряду з низькою волатильністю. Якщо показник понад 10%, то вони вважаються високоволатильними. Наприклад, протягом одного біржового дня вартість ЦП із $1000 змінилася на $1100. Це високий показник волатильності. Якщо вартість змінилася із $1000 на $1020 — низький.
Кращим варіантом при інвестуванні є акції з малою волатильністю. Водночас високий показник може свідчити про підвищену прибутковість за сприятливого збігу обставин, але неминуче зростають і ризики.
Одна з найважливіших характеристик — це ліквідність. Вона є маркером того, як швидко можна продати ЦП після їх купівлі за ринковою вартістю. Висока ліквідність у пріоритеті в інвесторів. Вона знижує ризики. Ліквідність залежить від інвестиційної привабливості ЦП. На ринку має бути велика кількість інвесторів, які бажають купити та продати акції. Якщо паперів багато, а покупців мало – це погана ознака. Оперативно здійснити угоду продажу у цьому разі буде проблематично.
Середній обсяг торгів дозволяє побачити скільки акцій і за якою ціною було куплено за певний час. Високий показник свідчить про велику привабливість емітента.
Ще одна важлива характеристика – це спред. Тобто різниця у вартості купівлі та продажу в один момент часу. У найліквідніших ЦП менший спред. Цей показник особливо важливий для тих, хто не збирається довго тримати акції в інвестиційному портфелі та націлений на короткострокову спекулятивну торгівлю.
Всі наведені вище характеристики взаємопов'язані, а узагальнені значення дозволяють умовно розподілити ЦП по ешелонах: перший, другий або третій. Така класифікація має спростити торгівлю на фондовому ринку.
Що таке блакитні фішки?
Так називають ЦП першого ешелону. Вони найпривабливіші для інвесторів. Блакитні фішки — це найліквідніші ЦП, що відрізняються високою надійністю та стабільно приносять прибуток власникам. Чітких критеріїв для того, щоб емітент однозначно належав до першого ешелону, немає, але існує безліч ознак, що на це вказують. Наприклад:
-
низька волатильність;
-
фінансовий результат емітента, що вказує на стабільний прибуток;
-
високий рівень ліквідності;
-
вузький спред;
-
великий обсяг торгів;
-
стабільне зростання вартості ЦП;
-
висока ринкова капіталізація емітента;
-
стабільні виплати дивідендів;
-
низька ймовірність банкрутства;
-
висока стійкість у період криз;
-
впізнаваність, багаторічна історія, гарна репутація тощо.
Акції більшості відомих корпорацій є блакитними фішками. Вони мають великий попит. З цієї причини не складно їх купити або продати. На біржах для таких емітентів є спеціальні індекси. Саме вони задають динаміку фондового ринку. На їх основі відбуваються прогнозування та оцінка стану економіки. За рідкісним винятком зростання котирувань блакитних фішок призводить до підвищення вартості ЦП другого та третього ешелонів і навпаки. Тому навіть у випадках, коли інвестор не планує придбати такі папери, на них все одно потрібно звертати увагу.
Серед компаній США першого ешелону можна виділити:
-
Boeing;
-
Johnson & Johnson;
-
Visa;
-
Nike;
-
Meta (Facebook);
-
Walt Disney;
-
American Express;
-
McDonald's;
-
Apple;
-
Alphabet (Google);
-
Microsoft;
-
Coca-Cola;
-
Amazon;
-
Tesla;
-
Procter & Gamble;
-
General Electric та ін.
На європейському ринку це:
-
Airbus;
-
BMW;
-
Adidas;
-
Bayer;
-
Philips;
-
Volkswagen;
-
AXA;
-
L`Oreal;
-
Siemens тощо.
Популярні серед акціонерів компанії першого ешелону з Китаю та Японії:
-
Hitachi;
-
Nissan;
-
Mitsubishi;
-
Canon;
-
Panasonic;
-
Bank of China;
-
China Life Insurance;
-
Petrochina тощо.
Знаючи, що таке блакитні фішки, варто зрозуміти суть акцій другого та третього ешелонів. Це дозволить краще орієнтуватися на фондовому ринку та приймати виважені рішення під час укладання угод.
Що таке акції другого ешелону?
Такі компанії йдуть одразу за блакитними фішками, мають середню капіталізацію. Вони не такі популярні серед інвесторів. Покупців на біржі зазвичай менше. Тому швидко продати акції другого ешелону складніше. Вони мають такі параметри:
-
середній обсяг торгів;
-
помірний показник ліквідності;
-
спред на рівні від 2 до 5%;
-
менша стабільність дивідендних виплат у порівнянні з блакитними фішками;
-
середня чи висока волатильність на рівні 7-10%.
Приклади таких емітентів: Illumina, Verizon, Horizon Technology тощо.
Цінні папери другого ешелону внаслідок високого спреду та середньої ліквідності гірше підходять для спекулятивної торгівлі та найчастіше розглядаються як довгострокові інвестиційні стратегії. З їхньою покупкою потрібно виявляти велику обережність. Акції першого ешелону мають менший ризик, ніж другого. Тому варто приділяти більше часу фундаментальному аналізу, якісно провести менеджмент ризиків.
Що таке акції третього ешелону?
Сюди входять емітенти з малою впізнаваністю та капіталізацією. Акції третього ешелону – це найризикованіший актив. Оперативно продати їх не вдасться, угода може залишатися відкритою понад 10 днів. Зазвичай це молоді компанії. У них ще немає популярності та репутації. Характеризуються такі ЦП:
-
високою волатильністю, що досягає 20-50% і більше;
-
низькою ліквідністю;
-
екстремально низьким обсягом торгів;
-
високим спредом, що становить 10 і більше відсотків.
Купити такі цінні папери не складно, але продати їх доволі проблематично. Особливо якщо зробити це потрібно швидко. Внаслідок великого спреду вони не підходять для спекулятивних торгів. Водночас серед компаній третього ешелону можуть зустрічатися й недооцінені, які здатні принести інвесторам більшу прибутковість. Трапляються випадки, коли зростання котирувань досягає 100, 200, 300 і більше відсотків.
Акції третього ешелону мають становити трохи більше ніж 10% інвестиційного портфеля. Їхнє придбання рекомендоване лише досвідченим трейдерам. Новачки ризикують втратити капітал, якщо необдумано вкладаються у «центові» акції. Потрібно вміти прогнозувати котирування, шукати недооцінені емітенти.
З якими акціями працювати при торгівлі на фондовому ринку?
Тут все залежить від навичок трейдера та стратегії. Початківцям рекомендується вкладати гроші лише у блакитні фішки, де ризики мінімальні. Це дозволить отримати реальний досвід торгівлі на фондовому ринку та за необхідності оперативно вивести гроші на рахунок. Важливо пам'ятати: чим вища потенційна дохідність, тим вищі й ризики. Потрібно дотримуватися основних правил інвестування, вкладати в активи лише вільні гроші та диверсифікувати портфель.
Блакитні фішки — це оптимальний вибір для новачків та трейдерів, які не бажають надто ризикувати. Вони добре підходять для створення пасивного доходу та для спекулятивної торгівлі.
За наявності досвіду на фондовій біржі можна з обережністю купувати цінні папери другого та третього ешелонів. Потрібно пам'ятати, що в такому випадку істотно підвищується ризик придбати акції переоціненого емітента, що може призвести до стрімкого обвалу котирувань. Навколо таких компаній мало новин, а знайти правдиву інформацію у відкритих джерелах важко. Стає складніше приймати швидкі рішення у зв'язку з позитивними чи негативними змінами у бізнесі емітента.
Попри ризики та труднощі, цінні папери компаній другого й третього ешелонів цілком можуть зайняти місце в інвестиційному портфелі. Головне, щоб він був добре збалансований. Трейдеру потрібно вміти виконувати хеджування ризиків, контролювати ситуацію на фондовому ринку. До переваг таких ЦП можна віднести їхню низьку вартість, у порівнянні з блакитними фішками. Грамотно побудована інвестиційна стратегія дозволить ефективно торгувати на біржі та отримувати прибуток.
