Американська депозитарна розписка — це документ, за допомогою якого можна стати інвестором компаній, які не перебувають на території США і відповідно не підпадають під дію американського законодавства та не торгуються безпосередньо на біржі. Процедура їхньої дії проста: акції купуються американськими банками через філії в інших країнах, а потім випускаються АДР, доступні для торгівлі на біржах. Цей механізм привабливий і для самих компаній, оскільки забезпечує приплив міжнародних інвестицій.
Що таке ADR?
ADR — це цінні папери, які випускаються банками США та призначені для здійснення фінансових операцій на фондовому ринку. Їхня вартість еквівалентна вартості акцій компанії, яка знаходиться в будь-якій іншій країні світу. Ця модель вкладення коштів приваблює інвесторів, оскільки значно полегшує оборот, дозволяє отримати дивіденди в доларах США.
Доступ до операцій із депозитарними розписками забезпечують найбільші інвестиційні платформи: NYSE, NASDAQ, AMEX та інші. Посередником виступають банки-депозитарії, які готові викупити акції закордонних компаній, потім вони випускають ADR і пропонують трейдерам. Найнадійнішими фінансовими установами вважаються JPMorgan Chase, Citigroup, Bank of New York та Deutsche Bank.
До впровадження цієї системи інвестори стикалися з різними труднощами, намагаючись придбати акції закордонних корпорацій. Було багато проблем із курсами валют, регуляторними відмінностями, іншими операційними механізмами. Вперше цей спосіб взаємодії з іноземними партнерами було впроваджено в 1927 році компанією JP Morgan. І майже за сто років кількість ADR зросла до 2 тисяч і навіть більше. На біржах тепер можна інвестувати не лише в акції американських корпорацій, а й у цінні папери компаній, які розташовані більше ніж у 70 країнах світу. Люди сьогодні мають можливість здійснювати операції з ними, не відкриваючи іноземного брокерського рахунку.
Як утворюються АДР?
Суть процедури зі створення нової ADR полягає в наступному. На внутрішньому ринку емітента купуються акції, що належать до однієї з компаній. Далі їх розміщують у банку, натомість випускаються депозитарні розписки. Важливо, що з боку фінансових органів здійснюється жорсткий контроль за ціноутворенням та за тим, щоб вартість розписок була еквівалентною ціні на випущені акції.
На наступному етапі депозитарні розписки стають доступними для здійснення операцій купівлі/продажу. Окремі види АДР торгуються на платформах NASDAQ чи NYSE, інші — на позабіржовому ринку.
Щодо виплат дивідендів питання вирішувалося таким методом. Нарахування відбувалося в іноземному банку у валюті тієї країни, де була компанія. Брокером здійснювався переказ грошей у долари США, тому інвестора не хвилювали проблеми конвертації валюти та податкових відрахувань.
Придбання ADR через біржу дає можливість вкласти власні кошти в розвиток корпорації, яка знаходиться за кордоном. При цьому гарантії беруть на себе банки-депозитарии. Саме вони контролюють усі фінансові звіти, які надає компанія-власник основних акцій.
Види американських депозитарних розписок
Більш чітку відповідь на питання, що таке ADR, нам дає виокремлення двох типів:
-
ADR, які спонсоруються іноземною компанією. Їхнє створення та наступні операції базуються на домовленостях зарубіжної фірми з фінансовою установою, яка готується випустити в обіг розписки. При цьому витрати на створення цінних паперів, які котируються на біржі, бере на себе сама корпорація. За нею зберігаються функції контролю. У банках займаються реєстрацією АДР на біржі. Залежно від того, наскільки дотримуються вимоги SEC, спонсоровані АДР класифікуються за рівнями;
-
ADR, які не спонсоруються. Вони створюються брокерами/дилерами, часто без участі самої компанії, яка випускає акції. Буває так, що різні банки готують і випускають депозитарні розписки для однієї компанії. При цьому може реєструватися різна вартість та різний відсоток дивідендів. Для АДР такого типу не потрібна реєстрація в Комісії з цінних паперів та бірж. Здійснюють операції з нею через позабіржовий ринок.
Серед депозитарних розписок, які спонсоруються, залежно від ступеня відповідності вимогам американського законодавства виділяють 3 рівні:
-
перший. Операції з цінними паперами цього рівня доступні лише на позабіржовому ринку. При цьому компанії не надають розгорнутої фінансової звітності про стан своїх активів, дотримуючись лише мінімальних вимог. Зобов’язання публікувати щоквартальні звіти до них не висуваються;
-
другий. Цей рівень уже передбачає подання заяви іноземної фірми про реєстрацію в SEC, регулярне надсилання відповідних форм звітності, еквівалентних тим, які надають американські публічні компанії. Усе це потрібно, щоб забезпечити їхню торгову присутність на фондових біржах;
-
третій. До таких АДР висуваються найсуворіші вимоги від SEC, але водночас його присвоєння вважається престижним для зарубіжної компанії. Вона має можливість залучити кошти через біржі США.
ADR першого та другого рівнів можуть бути підвищені, коли корпорації виконають необхідні вимоги. Як приклад організацій, які змогли вийти на цей рівень, назвемо Vodafone, Petrobras та China Information Technology.
Переваги ADR
Щоб визначитися з тим, що таке АДР, варто познайомитися з їхніми перевагами та недоліками. Як зазначалося вище, операції з ADR схожі на всі дії з акціями. Це означає, що доступ до їх купівлі/продажу можливий через брокера на фондових біржах або позабіржовому ринку. Так само просто інвестори відстежують стан свого капіталу.
Крім простоти проведення операцій, фахівці зазначають, що інвестування в АДР розширює можливості диверсифікації свого портфеля.
Якщо позначити переваги схематично, список матиме такий вигляд:
-
простота використання;
-
співробітництво з одним брокером;
-
проведення всіх операцій в одній валюті — у доларах;
-
робота в єдиному часовому поясі.
Важливо, що з американськими депозитарними розписками проводять розрахунки, аналогічні до акцій, що спрощує впровадження міжнародного інвестування.
Недоліки АДР
Початківцю-інвестору варто розуміти, що АДР — це не лише розширені можливості, а й певні фінансові ризики. Здебільшого проблеми з використанням пов’язані з такими чинниками:
-
обмеженим вибором. Інвестувати можна далеко не в усі закордонні корпорації;
-
низькою ліквідністю. Деякі організації відкрили для себе доступ до ADR, але окремі можуть торгуватися дуже мляво;
-
валютними ризиками. Хоча остаточні розрахунки з покупцями АДР проводяться в американських доларах, вартість цих цінних паперів прив’язана до валютного курсу;
-
особливостями диверсифікації. Оскільки інвестування в АДР схоже на вкладення коштів в акції, для отримання суттєвого прибутку необхідно вкласти достатню суму. Отже, якщо недостатньо інвестиційного капіталу, виникнуть труднощі під час створення по-справжньому диверсифікованого портфеля;
-
вищими податковими зборами. На відміну від традиційних акцій депозитарні розписки можуть потрапити під подвійне оподаткування.
Як зазначалося вище, ADR неспонсованого типу не відповідають вимогам SEC. Окремі організації навіть не дають дозволу на розміщення своїх акцій у такий спосіб. Сьогодні у світі існує обмежена кількість компаній, чиї АДР допущені для публічної торгівлі.
Як торгувати американськими депозитарними розписками?
Практика показує, що ADR стають чудовою нагодою для оптимізації інвестиційного портфеля. Це цілком реально, якщо інвестор має доступ до провідних бірж через надійного брокера.Отже, з’являється можливість розширити свою присутність на міжнародному ринку.
Торгівля АДР, які котируються на всесвітніх біржах, здійснюється так само, як і акціями. Якщо заплановано купити американські депозитарні розписки на позабіржовому ринку, то треба діяти через брокера.
