Вирішивши стати інвестором, потрібно добре розумітися на базових термінах фондового ринку. Важливо стежити за котируваннями акцій, фінансовою звітністю емітентів, фоном новин. Це дозволить приймати правильні рішення, купувати чи продавати цінні папери. Крім того, важливо знати, що таке Buy-back або зворотний викуп акцій. Чому на нього потрібно звертати увагу, навіщо компанії проводять таку процедуру та які це створює для акціонерів наслідки, розповімо у цій статті.
Що таке зворотний викуп цінних паперів?
Buy-back — це доволі поширена практика, особливо на світовому фондовому ринку. Зворотний викуп акцій означає, що емітент викуповує власні цінні папери (ЦП) у поточних власників. Така процедура дозволяє скоротити їхню кількість на ринку. Компанії використовують цей інструмент з різних причин. Для акціонерів викуп найчастіше є позитивною новиною. Водночас тут важливо розуміти, з якою метою емітент проводить процедуру Buy-back та яким чином розпорядиться ЦП після її завершення.
Як компанії викуповують власні акції?
Таке рішення приймається виключно на рівні ради директорів, наглядової ради чи зборів акціонерів, залежно від того, що прописано у статуті.
Процес включає кілька етапів і може виглядати так:
-
Емітент повідомляє про те, що має намір викупити власні ЦП. Повідомлення має бути опубліковане не пізніше ніж за 20 днів до наміченої дати збору заявок. Власники ознайомлюються з умовами, ціною, за якою емітент готовий здійснити викуп власних акцій. При цьому вартість не може змінитись, коли процес вже розпочався.
-
Повідомлення отримують не всі власники одразу. Емітент має право за раз викупити ЦП лише одного типу: привілейовані чи звичайні. Взяти участь у процесі можуть тільки власники певних цінних паперів.
-
Заявки приймаються щонайменше місяць. При цьому поки йде прийом, компанія може скасувати зворотний викуп акцій без будь-яких наслідків. У такому разі заявки анулюються. Іноді емітенти використовують такий прийом для впливу на котирування, створюється інформаційний привід, але насправді нічого не відбувається.
-
Якщо наміри серйозні, протягом наступних п'яти днів після закінчення прийому заявок компанія оприлюднить звіт. У ньому відображено кількість акцій, які власники виставили на продаж у рамках процедури, відомості про те, скільки з них емітент може викупити.
-
Після закриття заявок протягом 15 днів проводиться оплата за вказаною заздалегідь ціною.
Приблизно так відбувається процедура, коли емітент вирішує здійснити викуп безпосередньо у своїх акціонерів. Такий спосіб ще називається тендерним викупом за фіксованою ціною. Найчастіше вартість ЦП у такому разі вище ринкової, а термін пропозиції обмежений у часі.
Компанія може оголосити й проведення тендерного викупу на кшталт «голландського» аукціону. Цей варіант непередбачуваний, вартість заздалегідь не оголошується. Все, що буде доступне власникам, — мінімальна та максимальна ціна. Акціонери під час подання заявки самостійно вказують бажану вартість продажу з урахуванням зазначеного діапазону. Потім емітент сортує пропозиції від найменшої до найбільшої. Викуп проводиться за найменшою ціною, яка дозволяє закрити пропозицію компанії повністю.
Наступний варіант, до якого найчастіше вдаються, — використання відкритого ринку. Компанія заздалегідь оголошує, у яких обсягах та у які терміни це відбудеться. Вказується лише сума, яку емітент готовий вкласти у цей фінансовий інструмент. Заздалегідь повідомляти ціну, за якою буде проведено Buy-back, компанія не зобов'язана. Можуть використовуватися всі біржі, де лістингуються ЦП, або лише одна з них. Процес може тривати кілька місяців чи років. Buy-back на відкритому ринку найчастіше використовується у США та на європейських біржах.
Причини викупу власних акцій
Існує безліч приводів для ініціації процесу. Нерідко вдаються до нього у випадку, коли накопичується велика кількість вільних грошей, а вкласти їх зараз нікуди. Іноді це побічно свідчить про стагнацію та є маркером тривоги. Водночас варто оцінювати компанію в цілому. Не всі потребують постійно розвивати нові напрямки.
Завдяки Buy-back зростають частки найбільших власників акцій, що дає змогу зміцнити їхні позиції. Це особливо актуально, коли вартість ЦП невелика та є ризик поглинання. Завдяки зворотному викупу внаслідок вільних грошей ймовірність такої події знижується. Ця причина Buy-back найчастіша. Крім того, існують і такі:
-
зміна структури капіталу;
-
передача ЦП співробітникам емітента для підвищення мотивації та лояльності;
-
стимулювання зростання цін акції шляхом підвищення попиту;
-
зниження надлишкової ліквідності;
-
лобіювання прийняття рішень у внутрішній політиці емітента;
-
поліпшення співвідношення прибутку до вартості акції тощо.
Якщо є дані, що ціна ЦП занижена, викуп дозволяє виправити це. Нерідко Buy-back використовується як альтернатива дивідендам. З боку податкового навантаження в деяких країнах такий варіант кращий. Найчастіше Buy-back призводить до зростання вартості ЦП і є позитивною подією для власників. Якщо ж процедура проводиться емітентом за кредитні кошти та призводить до падіння рентабельності бізнесу, то вона веде до втрат акціонерів.
Наслідки зворотного викупу акцій для акціонерів
Знати, що таке Buy-back недостатньо. Потрібно розуміти, що відбувається після процесу. Акціонеру важливо знати, як емітент розпоряджається викупленими акціями. Потрапляючи назад на баланс компанії, вони стають казначейськими. Емітент може розпоряджатися ними такими способами:
-
погашати;
-
використовувати для укладання угод щодо придбання інших компаній;
-
продавати назад на відкритому ринку;
-
роздавати топ-менеджерам або співробітникам.
Перший випадок найкращий для власників. Кількість ЦП зменшується, а значить, підвищується чистий прибуток на акції. Це може призвести до збільшення дивідендів, зростання котирувань.
Коли казначейські ЦП використовуються для придбання іншої компанії, це також є позитивним сигналом. Бізнес розширюється, що призводить до збільшення прибутку та зростання котирувань.
Менш позитивний варіант – роздача співробітникам чи топ-менеджменту. У такому разі бізнес використовує гроші для внутрішніх потреб, і це рідко призводить до зростання вартості ЦП, збільшення дивідендних виплат. З цієї причини важливо розуміти, який зі сценаріїв буде реалізовано. Для цього можна відстежувати офіційні новини. Якщо прозорості у цьому немає, потрібно вивчати фінансову звітність.
Як зворотний викуп впливає на котирування?
Якщо поглянути на статистичні дані, то практично завжди процедура позитивно впливає на котирування. Найчастіше після неї помітно підвищується попит на ЦП, що веде до підвищення їхньої вартості. Навіть коли викуплені акції пропонуються як бонуси топ-менеджерам та співробітникам, це підвищує їхню мотивацію, що може позитивно позначитися на добробуті власників.
Буває й так, що процедура призводить до негативних наслідків. Це відбувається, якщо:
-
на Buy-back компанія витратила кошти від позики;
-
емітент штучно занизив вартість ЦП перед зворотним викупом;
-
процес спрямований виключно на підвищення заробітної плати топ-менеджерів внаслідок грошей інвесторів;
-
Buy-back використовується для підвищення котирувань на короткий період і більше ні для чого.
З цього можна дійти висновку, що практично завжди процес несе позитивні наслідки для інвесторів. Водночас потрібно тверезо оцінювати ситуацію та усвідомлювати, що Buy-back може завдати збитків власникам. Тому важливо оцінювати компанію-емітент в цілому, проводити аналіз її фінансової звітності, стежити за фоном новин тощо. Найвигідніший для власників варіант — це погашення ЦП після їх зворотного викупу. Важливо аналізувати компанію-емітент у межах її минулих дій, відкритості, щоб робити правильні висновки.
Обирати цінні папери певної корпорації лише на основі того, що вона проводить Buy-back, не варто. Обов'язково використовуйте всі можливі інструменти прогнозування котирувань. Графік зростання та падіння ціни на біржі не є вичерпним.
