Інвестування на фондовому ринку — вигідніший спосіб капіталовкладення, у порівнянні з іншими видами збільшення своїх заощаджень, наприклад, з депозитом у банку. Але водночас він є більш ризикованим. Фінансовий ринок відрізняється високою динамічністю. Він постійно змінюється, зароджуються нові тренди, а старі стають неактуальними. Стратегії інвестування це — інструмент, який допоможе згодом отримати очікуваний дохід. Тільки той, хто витрачає час, вивчаючи принципи роботи ринку та різницю між активами, у довгостроковій перспективі виграє.
Стратегія інвестування: що це
Стратегія інвестицій — складений план інвестора щодо управління своїми інвестиційними проєктами, тобто розподіл грошей для купівлі та продажу активів з метою отримання доходу. Грунтуються такі дії на особистих цілях, толерантності до ризику та майбутньої потреби в грошах.
Відсутність чіткого плану може стати причиною посереднього результату та розчарування у роботі на фондовому ринку. Плюс стратегічного інвестування полягає у його гнучкості. Якщо перша стратегія не підійде, то завжди можна її поміняти. Але робити це потрібно максимально грамотно, оскільки за кожне рішення доводиться платити, а іноді високу ціну.
Різновиди інвестиційних стратегій
На майбутній прибуток інвестора впливають різні чинники. Тому варто розглянути всі можливі дії, що визначають результат.
Агресивна, помірна чи консервативна
Агресивний план інвестування передбачає отримання доходу лише на рівні 45–50% річних і більше. Рідко, але за такої стратегії він може досягати 100 і навіть 300%. Прикладом такого інвестиційного інструменту є недооцінені акції компаній із невеликою капіталізацією. Але варто розуміти, що ризик втратити у цьому випадку гроші часто сягає 90–100%.
Помірну інвестиційну стратегію обирають інвестори, які розраховують більш розумний прибуток (на рівні 20–40% річних). Ризик при такому вкладенні грошей, звичайно, не такий високий, але все ж таки ймовірність велика. Прихильники помірної стратегії обирають цінні папери надійних компаній, ПІФів та ETF.
Найнижчий прибуток (10–20% річних) одержують інвестори, які обирають консервативні інвестиційні стратегії на фондовому ринку. Вони передбачають вкладення коштів у надійні активи, до яких відносять ОВДП, дорогоцінні метали, торгівлю на дивіденди, найбільш консервативні ПІФи.
Залежно від виду активів
Стратегії капіталовкладення відрізняються залежно від вибраного інструменту. Інвестуючи в акції, можна чекати на дивідендні виплати або заробляти на підвищенні їх вартості. Хороший заробіток обіцяє вкладення грошей у невеликі фірми, чиї доходи зростають швидше за середні по ринку. Можна також зайнятися спекуляціями, що пов'язано з високим ризиком.
Дотримуючись стратегії інвестування в облігації, наприклад, у державні, інвестор просто чекає на купонні виплати. При купівлі ризикованих паперів підприємств існує висока ймовірність втрати грошей.Вкладаючись у валюту, можна багато років отримувати незначний дохід. Але у разі економічних чи політичних криз заробіток буде значним. Високою волатильністю характеризується криптовалюта. Вона може сильно вирости, так і різко впасти, тому вкладати в неї більше ніж 10-20% свого капіталу не варто.
Короткострокова та довгострокова
Залежно від терміну реалізації виділяють такі інвестиційні стратегії:
-
Короткострокова. Гроші вкладають на період до року, обираючи різні інвестиційні інструменти (акції, ОВДП, дорогоцінні метали, ПІФи). За такий час можна не лише зберегти свої кошти від інфляції, а й отримати прибуток (3–20% річних). Вибрані інструменти повинні мати хорошу ліквідність, що дозволить швидко їх продати за необхідності.
-
Довгострокова. Гроші в цьому випадку вкладають на період від року до 20-30 років. Тут важливо вибрати надійну компанію-емітента. Довгострокові стратегії інвестування в акції або облігації обіцяють великий прибуток, який становить 20–30% річних.
Визначаючи, на який термін інвестувати, варто взяти до уваги досвід успішних інвесторів, наприклад Уоррена Баффетта.
Пасивна та активна
Вкладаючи гроші, можна вибирати одну з двох позицій:
-
Пасивна. Інвестор формує та тримає диверсифікований портфель цінних паперів. Він намагається підвищити їх дохідність, набуваючи найбільш прибуткові активи окремо. Купуючи папери найбільших і надійних компаній, можна отримати дохід, який можна порівняти з прибутковістю індексу.
-
Активна. Якщо інвестор хоче мати великий прибуток, він цікавиться тенденціями фондового ринку, шукає недооцінені папери та купує їх, намагаючись обчислити оптимальний час для придбання активів. Інвестиційний портфель у разі формується дуже старанно. До нього потрапляють лише ті папери, ціни яких, на думку інвестора, мають зрости.
Вибирати стратегію необхідно з урахуванням поставленої мети.
Самостійне чи довірче управління
За умови, що інвестор має достатньо знань, досвіду та часу, він може працювати на фондовому ринку самостійно. В іншому випадку краще заручитися підтримкою управляючої компанії. Кожна зі стратегій має свої плюси та мінуси. Так, самостійне управління передбачає мінімізацію витрат, пов'язані з капіталовкладеннями. Інвестор самостійно приймає рішення, але йому знадобиться більше часу на аналіз цінних паперів.
Користуючись послугами компанії, що управляє, можна отримати професійну аналітику та кваліфіковане проведення операцій з активами. З'являється можливість широкої диверсифікації за незначних вкладень. Але такі послуги брокер бере комісію.
Основні параметри інвестиційних стратегій
Інвестиційні стратегії над ринком цінних паперів відрізняються такими параметрами:
-
Ризикованість — ймовірність втрати частини чи всього капіталу. Інвестувати без ризику практично неможливо. Але є й крайність — вкладати гроші, ймовірність втрати яких дуже висока, але водночас з'являється можливість отримати колосальний прибуток у разі успіху. Тут допоможе диверсифікація фінансових ризиків. Її елементи повинні бути присутніми у будь-якій інвестиційній стратегії.
-
Тимчасовий обрій — термін, на який купуються активи. Залежить від того, як часто інвестор перерозподілятиме частки в портфелі та змінюватиме інвестиційні інструменти. Так, за довгострокового вкладення частіше стратегія пасивна, а за короткострокового — активна.
При виборі оптимального способу інвестування достатньо визначити, скільки ви можете виділити часу на інвестування, чи готові ризикувати задля отримання більшого прибутку. Кожному, хто інвестує, відомо, що є пряма залежність між ризиком та прибутковістю. При вкладенні грошей у ризикований проєкт можна отримати відмінний дохід. І, навпаки, вкладаючи свої кошти у надійні активи, не варто розраховувати на великий рівень прибутку.
Як вибрати стратегію інвестування
Для розробки інвестиційної стратегії необхідно вирішити такі задачі:
-
Визначити мету. Навіщо інвестор виходить на фондовий ринок, які завдання ставить собі? Він може прагнути, наприклад, нагромадити на серйозну покупку, жити на відсотки, вберегти гроші від інфляції тощо.
-
Проаналізувати своє фінансове становище.
-
Вибрати оптимальний вид вкладень. Процес інвестування повинен як відповідати можливостям, так і позитивно сприйматися на психологічному рівні.
-
Ретельно продумати деталі. Інвестор має бути готовий до будь-яких поворотів ситуації та швидко реагувати на зміни.
-
Визначити, які ризики можна дозволити.
-
Інвестору важливо вивчити ази фінансової теорії. Тоді він не діятиме наосліп, що дозволить інвестувати грамотніше.
Як тестувати стратегії
За допомогою бектестингу (тестування стратегії на історичних даних) можна зрозуміти, наскільки прибутковим був цей портфель раніше. Звичайно, прибутковість у минулому не гарантує такий самий результат у майбутньому, але порівняння прибутковостей портфеля та індексу дасть можливість зрозуміти, чи варто взагалі дотримуватися стратегії. Якщо вона демонструвала збиток упродовж кількох років, розглядати її треба з великою обережністю.
Тест потрібно проводити щонайменше за 5 років. В іншому випадку підвищується ймовірність отримання неадекватної оцінки. У тестування варто включити трендовий та флетовий стан ринку. Бажано робити тест на кількох ліквідних інструментах (євро, фунт, долар тощо).
