Облігації державної позики допомагають поповнити бюджет країни, а її громадянам — непогано й гарантовано заробити. Які бувають види державних облігацій, чим вони відрізняються, чи варто розглядати їх як джерело доходу, — розповідаємо нижче.
Що таке державні облігації?
Державні облігації разом зі скарбничими зобов'язаннями засвідчують, що держава взяла в їхнього власника кошти в борг і зобов'язується повернути позику зі встановленими відсотками в обумовлені терміни.
Ці цінні папери випускають як у звичній паперовій, так і в електронній формі. Останній вид отримує все більше поширення, оскільки електронні папери не потрібно фізично зберігати, їх неможливо вкрасти або знищити.
Емісія (розміщення) ЦП є частиною бюджетного процесу. Усі нюанси та механізми процесу регулюються Бюджетним кодексом і Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік.
Таким чином:
Випуск державних облігацій не регулюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (як емісія корпоративних облігацій).
Розміри емісії встановлюються залежно від розміру зовнішнього та внутрішнього держборгу.
У деяких державах розрізняють види державних облігацій за правом емісії, наприклад, випущені федеральним урядом та окремим суб'єктом федерації. У таких випадках їхнє обслуговування проводиться на відповідних рівнях.
Які бувають державні облігації?
Залежно від терміну, ринку, наявності конкретної мети розміщення може бути складена різна класифікація державних облігацій. Зокрема, за терміном емісії виділяють облігації:
короткострокові — до 12 місяців;
середньострокові — 1-5 років;
довгострокові — понад 5 років.
Термін погашення вказує власнику на те, коли він отримає назад вкладені кошти. Водночас відсотки на цінні папери можуть нараховуватися щоквартально, щорічно або навіть щомісяця.
Що стосується ринків, бувають:
Облігації внутрішньої державної позики — розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку. Усі операції з обслуговування цих ЦП проводить Національний банк України. Купувати та продавати їх можна тільки за національну валюту.
Облігації зовнішньої позики — розміщуються на зовнішніх ринках у відповідній валюті. Ними займається Міністерство фінансів, яке може залучати банки, акціонерні товариства, інвестиційні компанії та ін. для реалізації необхідного пакету заходів.
Облігації цільової внутрішньої позики — також розміщуються на внутрішньому ринку. По суті, це вид ОВДП з тією тільки різницею, що отримані за них кошти спрямовуються на реалізацію конкретних програм на умовах кредитування. Напрямок використання таких цінних паперів вказується в їхніх реквізитах і відповідає ЗУ «Про державний бюджет».
Знання про види державних облігацій та їхні характеристики допомагає інвесторові робити усвідомлений вибір, розбиратися в інструментах одержання доходу за даною категорією ЦП.
Істотним плюсом паперів внутрішньої позики є те, що дохід за ними гарантований емітентом, а процентна ставка фіксується на весь термін емісії. Це означає, що інвестор отримає свій дохід незалежно від загального стану фондового ринку, зовнішньополітичних обставин, курсу національної валюти до долара тощо.
Крім того, номінальна прибутковість цих ЦП становить приблизно 14-15% річних, а з отриманого прибутку не потрібно сплачувати ПДФО в розмірі 18%, тільки військовий збір (1,5%). Це робить ОВДП більш привабливим інвестиційним інструментом, ніж банківські вклади, а також більш доступним за вартістю та практично безризиковим, на відміну від покупки акцій або корпоративних цінних паперів.
