Мудра далекоглядна людина, маючи вільні гроші, розуміє: замість того, щоб заховати їх туди, де вони пролежать мертвим вантажем, краще використовувати фінанси для інвестицій. Тим, хто розчарувався в банківських депозитах, варто придивитися до такого фінансового інструменту, як акції ― це один із найприбутковіших видів вкладень.
Робота з цінними паперами вимагає певних знань і навичок, яких у більшості інвесторів-початківців зазвичай немає. Однак це не означає, що потрібно відмовитися від можливостей, які відкриває фондовий ринок: для тих, хто налаштований на довгострокові інвестиції й водночас хоче мінімізувати ризики, існує індексне інвестування. Щоб підтвердити перспективність подібних вкладень, згадаємо, що Воррен Баффет ― один з найуспішніших біржових гравців ― рекомендує вкладати в індекси не менш ніж 90% інвестицій.
Що таке біржові (фондові) індекси
Нагадаємо, що інвестування в акції ― це купівля n-ної кількості цінних паперів різних компаній. Наприклад, інвестор може придбати акції корпорацій Apple, Facebook та інших, ставши, таким чином, власником певної частки бізнесу.
Заробіток інвестора забезпечується завдяки тому, що курсова вартість цінних паперів поступово збільшується, і в майбутньому можна продати свої активи за вищою ціною, отримавши прибуток. Деякі компанії виплачують акціонерам дивіденди ― це ще одне джерело доходу. Однак не виключається можливість зниження вартості цінних паперів, подібне час від часу переживають усі компанії, включно з такими гігантами, як Facebook, Google, Tesla тощо. У зв'язку з цим покупка акцій має певні ризики: інвестор може не тільки нічого не заробити, а й втратити свої гроші, частково або повністю. Значно зменшити ризики дозволяють інвестиції у фондові індекси ― це один з найбільш надійних способів страхування для вкладників.
Ставши інвестором, ви можете вкласти всі свої заощадження в акції тільки однієї компанії або ж розподілити (диверсифікувати) їх у різні організації та галузі. Другий варіант безпечніший, оскільки ймовірність того, що одночасно збанкрутують одразу всі підприємства, дуже низька. Як показує практика, зазвичай у певний момент часу ціна на деякі активи просідає, а на інші зростає, і в загальному підсумку інвестор залишається у виграші. Проблема полягає в тому, що сформувати й управляти інвестиційним портфелем, у якому буде оптимальна кількість різних цінних паперів, не так просто.
Не кожен інвестор може провести грамотний макроекономічний аналіз і купити необхідний обсяг акцій. По-перше, це дорого, по-друге, деякі компанії реалізують акції цілими лотами, є і безліч інших перешкод. Але рішення існує, і це фондові індекси.
За своєю суттю індекси ― це індикатори, орієнтири для інвесторів, що показують розвиток окремих галузей або загальний розвиток економіки. Вони розраховуються на основі спеціальних формул: біржові аналітики регулярно проводять розрахунок індексів на основі вартості окремих груп цінних паперів. За кожним індексом, який являє собою числовий показник, стоїть набір з десятків або навіть сотень компаній, об'єднаних загальним критерієм.
Одні з перших біржових індексів ― промисловий і транспортний індекси Доу Джонса, розроблені в 1884 році американським фінансистом Чарльзом Генрі Доу. Наприклад, промисловий індекс ― це коефіцієнт, який розраховувався як середнє арифметичне цін акцій 30 найбільших компаній. Серед них: Apple, Boeing, Cisco Systems, Coca-Cola, Intel, Johnson & Johnson, McDonald's, Microsoft, Nike, Procter & Gamble, Visa, Walmart, Walt Disney та інші.
На відміну від галузевих індексів Доу Джонса, які враховують вартість лише кількох десятків найбільших індустріальних компаній США, індекс S&P 500 є композитним. При його розрахунку беруть до уваги цінні папери 500 американських акціонерних компаній з найбільшою капіталізацією, це підприємства з різних секторів економіки. У формулі, крім ціни акцій, враховуються капіталізація корпорацій та розмір торгів, тому S&P 500 більш точно зображає ситуацію на фондовому ринку.
Широко відомий індекс NASDAQ 100 ― у ньому зібрані цінні папери високотехнологічних компаній з IT-сфери, галузі телекомунікацій, охорони здоров'я та інших напрямків, що стрімко розвиваються.
Є свої популярні індекси у Великобританії (FTSE 100), Німеччині (DAX), Франції (САС 40), Японії (Nikkei 225), Гонконзі (Hang Seng), Росії (провідні російські фондові індекси ― РТС і ММВБ) та інших країнах.
Плюси та мінуси індексного інвестування
Ідеального варіанту для всіх без винятку інвесторів фондової біржі не існує: кожна людина повинна вибирати ті способи та стратегії, які відповідають її цілям і можливостям. Індексне інвестування, як і будь-які інші методи, має свої переваги й недоліки:
Плюси | Мінуси |
1. Просте рішення, що підходить для інвесторів-новачків. Необов'язково мати спеціальні знання та проводити аналіз ситуації на ринку. Усі необхідні зміни в інвестиційному портфелі з урахуванням котирувань акцій вносяться без участі вкладника. 2. Доступне рішення для інвесторів з будь-яким розміром інвестицій. Можна купити лот вартістю в кількасот доларів. 3. Високий рівень надійності. Мінімізація ризиків досягається завдяки грамотній диверсифікації активів. | 1. Прибутковість індексних інвестицій зазвичай нижча у порівнянні з прибутковістю окремих акцій. У індекси включають компанії, які вже пройшли активну фазу розвитку, тому акції можуть показати досить помірне зростання, тоді як цінні папери організацій, що тільки розвиваються, здатні суттєво зрости в ціні. 2. Ці вкладення ефективні в тих випадках, коли інвестор налаштований на довгострокові інвестиції (на кілька років або десятиліть). 3. У період економічних криз вартість індексів зменшується, і на повернення до вихідних позицій може знадобитися тривалий час. |
Як почати інвестувати в індекси?
Зверніть увагу, що купити індекс Доу Джонса, NASDAQ або інші неможливо, оскільки це всього лише індикатор, набір цінних паперів. Під інвестиціями в індекси мається на увазі інвестування в цінні папери, яке можна здійснити такими способами:
Самостійно, формуючи власний інвестиційний портфель, орієнтуючись на структуру та пропорції обраного індексу. На практиці це зробити дуже непросто, оскільки потрібні великі суми для купівлі рекомендованої кількості акцій. Враховуйте, що структура будь-якого індексу періодично змінюється через ситуативні зміни на ринку. Інвестору доводиться постійно відстежувати ці трансформації й самостійно вносити відповідні корективи у свій кошик, продаючи або докуповуючи різні цінні папери.
Через пайові інвестиційні фонди (ПІФи). Так називають фонди, що перебувають під професійним управлінням керуючої компанії. Капітал ПІФу складається з окремих часток (паїв) вкладників. Такі організації можуть працювати з різними типами активів ― від нерухомості до цінних паперів, деякі спеціалізуються на фондових індексах. Серед переваг цього варіанта ― низький поріг входу (можна купити невеликий пай і надалі нарощувати його) та мінімальна участь у біржовій діяльності. Інвестору не доведеться стежити за змінами на фондовому ринку і займатися податковими питаннями. Однак є і мінус: за керування активами інвестори ПІФу виплачують комісійні керуючим, іноді це досить значні суми. Оплату потрібно вносити незалежно від результатів діяльності фонду. Навіть якщо інвестиції виявилися збитковими, доведеться віддати певний відсоток зі свого капіталу. Ще один недолік ― можливі труднощі з продажем своєї частки в ПІФі, якщо вкладник вирішить вийти з фонду.
Через біржові інвестиційні фонди Exchange Traded Fund (ETF). Ці фонди, так само як і у випадку з ПІФами, надають інвестору можливість купити готовий портфель акцій, сформований за структурою різних індексів. Такий фінансовий інструмент гарантує вищу ліквідність, оскільки паї (частки) ETF вільно торгуються на біржі: учасник будь-якого біржового фонду в будь-який момент може продати свої акції або купити нові паї. Ставши учасником фонду ETF, що торгується на біржі, інвестор через один внесок купує певну частку всіх компаній, включених у визначений індекс. Наприклад, якщо фонд вибрав базову структуру індексу NASDAQ, то всі його пайовики фактично є акціонерами понад 3000 компаній. Водночас ціна паю (акцій) ETF цілком доступна навіть для інвесторів-початківців (вартість акцій). На відміну від ПІФів, додаткових комісійних зборів за біржовими фондами при купівлі / продажу паїв немає.
Тим, хто планує інвестувати в індекси, потрібно вибрати надійного брокера, який допоможе скласти успішну стратегію (наприклад, купівлю акцій біржових фондів), після чого можна відкривати інвестиційний рахунок і вкладати гроші.
