Як скласти інвестиційний портфель?

У цій статті ми поговоримо про те, як скласти інвестиційний портфель, якщо інвестор ще не має достатнього власного досвіду роботи на даному ринку. Обговоримо також, як скласти портфель акцій, вклавши вільні кошти з метою довгострокового отримання прибутку.

 

Поговоримо про принципи формування портфеля, про ключові аспекти та про те, як грамотно підійти до диверсифікації ризиків.

Що таке інвестиційний портфель?

 

Це будь-які біржові інструменти, якими ви можете розпоряджатися, щоб зберігати та примножувати свої гроші. Такими інструментами можуть бути акції, ПІФи, облігації, валюта, частки в індексних фондах, депозит тощо. Зрозуміло, що ці інструменти можуть забезпечувати більший або менший рівень прибутковості та збереження коштів при більшому або меншому рівні ризику. Успіх у досягненні цілей інвестора залежатиме від того, наскільки грамотно та виважено він підійшов до формування портфеля.

 

Зрозуміло, безліч факторів, що впливають на збереження та прибутковість, від інвестора взагалі не залежать. Але саме тому питання про те, як скласти інвестиційний портфель, набуває такої важливості. Що продуманіший цей хід, то більша ймовірність зберегти добробут навіть у випадку серйозних форс-мажорів.

 

Взагалі, весь підхід до формування портфеля побудований на прагненні максимально диверсифікувати ризики при максимальному збереженні прибутковості. І обмежень на кількість активів не існує. Немає ні нижнього, ні верхнього порогу. Однак усі прагнуть до золотої середини: мала кількість інструментів не забезпечить належного захисту від ризиків, а надмірно багатим інструментарієм складно керувати. Найголовніше: чим більше інструментів, тим менше часу й уваги можна приділити аналізу кожного з них. Тому цілком імовірний ефект, зворотний очікуваному, — ризики зростуть і спричинять збиток.

Принципи формування інвестиційного портфеля

 

Щоб з'ясувати, які з безлічі можливих інструментів якнайповніше відповідають потребам інвестора, варто визначитися з пріоритетами та цілями. Тому починати потрібно не з аналізу інструментів, а з відповідей на наступні запитання:

 

  1. Чого я хочу досягти, інвестуючи кошти (зберегти або примножити капітал, відкрити для себе нові напрямки діяльності)?

  2. Яку вільну суму я зараз маю, в якій валюті?

  3. На який термін я можу вилучити ці гроші?

  4. Яка ймовірність, що вилучена сума мені буде потрібна найближчими місяцями?

  5. Чи буду я поповнювати цей капітал і як часто?

  6. Чи готовий я ризикувати цими коштами або їхньою частиною?

 

На підставі цих відповідей можна робити висновки про те, які інструменти підійдуть для фінансового портфеля, а які активи немає сенсу розглядати. Також мають значення досвід інвестора та його особисті вподобання. Одним інструментам він довіряє, на інші дивиться негативно, наприклад, на боргові папери, депозити, акції конкретних компаній тощо.

 

Ще перед тим, як скласти інвестиційний портфель, потрібно визначитися, як збирається діяти інвестор. Чи хоче він самостійно вирішувати, куди інвестувати, які угоди і коли укладати на фондовому ринку, коли і як змінювати баланс активів? У цьому випадку потрібно зробити акцент на інструменти, які передбачають активне інвестування, наприклад, акції, долари або іншу іноземну валюту.

 

Якщо інвестор не бажає займатися угодами на ринку, слід вибирати накопичувальні та захисні інструменти: акції «блакитних фішок», депозити, програми страхування. Тим, хто готовий платити відсоток керуючому фонду або компанії, можна порадити ПАММ-портфелі або ПІФи.

 

Портфель формують з розрахунком на перспективу, на роки. Тому потрібно розуміти, що при зміні ситуації на ринку одні інструменти додаватимуться, а інші — виключатимуться. 

Як скласти інвестиційний портфель?

 

Ґрунтовний та надійний інвестиційний портфель умовно складається з чотирьох частин (зрозуміло, будь-яку з них можна проігнорувати, якщо інвестор не бажає працювати в такому напрямку):

 

  1. Ліквідна. Це частина грошей, яка буде умовно вільною та готовою до вилучення практично в будь-який момент, щоб вкласти її в нові перспективні ідеї або профінансувати непередбачені витрати.

  2. Інвестиційна. Головна частина портфеля, де знаходяться інструменти з необхідними інвестору характеристиками прибутковості та ліквідності. Це можуть бути акції, депозити, облігації, ПІФи та багато іншого, залежно від вибраної інвестором стратегії. Сюди відносять, наприклад, такі рішення, як скласти портфель акцій або скористатися однією з готових пропозицій щодо інвестування в портфелі ПАММ.

  3. Спекулятивна. Може бути відсутньою повністю або відігравати вагому роль у портфелі, залежно від уподобань інвестора. Це можуть бути опціони, ф'ючерси, іноземна валюта — те, що дозволить отримати максимальний дохід при високому потенційному ризику.

  4. Захисна. Наприклад, різні програми страхування, які в непередбачених випадках забезпечать вас фінансами.

 

Досвідчені інвестори складають портфелі самостійно. Це не становить особливих труднощів для людини, яка давно діє на фондовому ринку. Вона відмінно орієнтується в ситуації, вміє поводитися з кожним видом інструментів у своєму майбутньому портфелі, грати на різниці курсів, отримувати прибуток від продажу опціонів. Вона здатна спрогнозувати вигідний для себе спред або просто знає, який тип рахунку в банку їй зараз потрібен, щоб через рік зібрати новий перспективний портфель. Їй не потрібні додаткові консультації.

 

Тим же, хто не має досвіду роботи з різними інструментами й ніколи раніше не взаємодіяв з цим ринком, не займався складанням портфеля інвестицій, слід звернутися до фінансового консультанта, щоб визначити завдання й оптимальні способи їхнього вирішення. Бажано, щоб це був незалежний консультант, який відштовхуватиметься від потреб клієнта, а не від цілей компанії, на яку працює.

 

Якщо інвестор-початківець бажає діяти максимально автономно, його стартовий портфель може складатися з трьох-п'яти найбільш комфортних інструментів і розширюватися з часом.

 

Рекомендація, яка працює і для досвідчених інвесторів, і для початківців, одна: прагнути складати інвестиційний портфель з максимально різних активів. В ідеалі між ними взагалі має бути відсутня будь-яка кореляція, щоб інструменти були захищені від криз у певних секторах і галузях ринків. Завжди потрібно намагатися зберігати голову холодною і пам'ятати: своєчасна робота з портфелем і максимально відсторонений, зважений аналіз ситуації в економіці — один з ключових чинників успішного інвестування.