Будь-яка інвестиція ― чи то вкладення в цінні папери, чи то банківський депозит або придбання нерухомості, ― пов'язана з певними ризиками. Кожен інвестор, що зважився вкласти гроші в той чи інший актив з метою отримання прибутку або регулярного пасивного доходу, має усвідомлювати, що завжди існує можливість втрати, знищення або знецінення цих активів. Постає логічне запитання: чи можна та як захистити свої інвестиції?
Будь-який інвестор частково здатний захистити свої капіталовкладення самостійно. На допомогу вкладникам приходять і спеціалізовані організації, наприклад, страхові компанії, готові застрахувати прямі інвестиції, або, простіше кажучи, майно (основні фонди, матеріальні активи тощо), а також комерційні та інші страхові ризики.
Що таке страхування інвестицій?
Під страхуванням у цьому випадку йдеться про захист майнових інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності. Інвестору пропонується укласти договір, за умовами якого страховик буде зобов'язаний виплатити компенсацію в разі втрат або збитків, повністю або частково відшкодувавши їх. Інвестор зі свого боку зобов'язується сплатити страховику певний розмір страхової премії, зафіксований у договорі.
В окрему категорію входить страхування іноземних інвесторів, інтереси яких можуть постраждати внаслідок політичних ризиків, наприклад, у результаті націоналізації або військових дій у чужій країні. Захист міжнародних інвестицій здійснюється на підставі окремих економічних угод між різними державами.
Звертаємо вашу увагу, що способи страхування залежать від виду й особливостей вибраних об'єктів інвестицій.
Тим, хто планує інвестувати в об'єкти інфраструктури або бізнес, доступний досить широкий ряд страхових продуктів. Серед них ― страхування майнових об'єктів і прав власності, страхування капіталу, контрактів і навіть кредитів та позик.
Окрема страхова програма є й у тих, хто віддає перевагу банківським депозитам. Нагадаємо, що в Україні діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який в разі банкрутства фінансової установи забезпечить виплату вкладів у розмірі до 200 тис. грн. На жаль, для юридичних осіб така страховка недоступна.
Якщо ж інвестор як фінансовий інструмент вибирає цінні папери, зокрема акції та облігації, варіантів страхування небагато. Захищати права інвесторів у цьому випадку допомагає страховка від банкрутства брокера. Одразу зазначимо, що в Україні немає вітчизняних організацій, що пропонують таку послугу.
Страховка від банкрутства брокера
Ті, хто планує вкладати гроші в акції, облігації та / або займатися трейдингом, замислюються над питанням: чи потрібна брокеру страховка від банкрутства?
Зверніть увагу, що системи страхування, які зараз працюють в Європі та США, передбачають компенсацію виключно в тих випадках, коли брокер втратив активи своїх клієнтів. Страхування інвестиційних ризиків у такому разі не передбачає захист від інфляції, дефолтів за борговими паперами, зниження цін на активи, банкрутства компаній-емітентів і помилкових дій вкладника. Оскільки в Україні брокерські компанії існують незалежно від банків і не мають доступу до клієнтських рахунків (гроші зберігаються в депозитаріях), вони зазвичай обходяться без страхового захисту. Тому інвесторам потрібно з великою обережністю підходити до вибору фінансового посередника.
У США гроші й цінні папери на брокерських рахунках страхує корпорація SIPC. Для американських брокерів страхування інвестора на випадок банкрутства є обов'язковим. При настанні страхового випадку інвестор ― і резидент США, й іноземець, ― може розраховувати на компенсацію в розмірі до $500 тис. (з них по грошових рахунках не більше $250 тис.).
Як дізнатися, чи застрахований брокер?
Інвесторам, які вирішили працювати з іноземним посередником, зокрема, американським брокером, варто перевірити наявність страховки SIPC. Вибрана компанія повинна бути не тільки членом корпорації із захисту інвесторів у цінні папери, а й учасником незалежної організації з нагляду за діяльністю фінкомпаній (FINRA). Для перевірки посередника зайдіть на сайт SIPC і переконайтеся, що вибрана організація є в розділі «Список учасників» (http://www.sipc.org/list-of-members).
Які страхові ризики існують?
Куди б ви не мали наміру вкласти свої гроші, завжди існують ризики часткової або повної втрати інвестицій. Експерти розрізняють кілька видів страхових ризиків. Від одних страждають прямі інвестиції, від інших ― інвестиції в цінні папери, деякі страхові ризики небезпечні для всіх видів вкладень.
Коли йдеться про страхування прямих інвестицій, варто звернути увагу на технічні, господарські та політичні ризики. Збиток також може бути наслідком пожежі, стихійних лих, промислових аварій та незаконних дій третіх осіб (шахраїв, злодіїв тощо). Уклавши договір зі страховою організацією, можна покрити можливі збитки з більшості з перерахованих ризиків. Ще один спосіб захисту від втрати інвестиційних вкладень ― так зване самострахування, тобто створення резервних фондів.
У разі інвестування в цінні папери вкладнику потрібно враховувати процентні та валютні ризики: вони зазвичай є наслідком зміни темпів економічного зростання та інфляційних процесів або результатом зміни фіскальної політики в країні. Прибутковість акцій може істотно зменшитися через комерційні ризики ― якщо господарська діяльність суб'єкта інвестицій погіршилася, або через ринкові ризики ― внаслідок біржових спекуляцій тощо.
Українські страхові компанії пропонують застрахувати майбутній дохід, отриманий від інвестицій, у межах різних страхових програм. Страхова сума і тариф визначаються відповідно до термінів та обсягів інвестицій, виду та характеру продукту інвестування, а також інших важливих чинників.
Як можна застрахувати свої інвестиції
Кожному інвестору доведеться вирішувати ― страхувати або не страхувати свої капіталовкладення, і яким чином це зробити. Найпоширеніші стратегії, які допоможуть значно знизити рівень інвестиційних ризиків:
Розподіл коштів по різних активах, або диверсифікація (не кладіть усі яйця в один кошик). Маючи в інвестиційному портфелі десять і більше різних активів, навіть у разі негативного сценарію по декількох компаніях, ви зможете перекрити можливі збитки. Важливо грамотно підійти до формування активів, щоб у прагненні мінімізувати ризиковані вкладення не допустити відчутного падіння прибутковості.
Хеджування, тобто використання термінових контрактів та угод. До мінусів хеджування можна віднести ускладнення структури угод і збільшення витрат інвестора, проте загалом завдяки цій функції ринок цінних паперів став більш стійким.
Використання автоматизованих опцій біржових терміналів, що дозволяють зафіксувати максимально допустимий розмір збитків (обмежувачі збитків).
Власникам значних капіталів експерти рекомендують співпрацювати з декількома брокерами, наприклад, частину грошей можна вкласти через іноземного посередника. І не забувайте регулярно проводити макроекономічний аналіз і моніторинг ринку, щоб своєчасно позбавлятися від ризикових активів. Це актуально і для тих, хто вирішив вкластися в ПІФ, і для тих, хто діє на ринку самостійно.
