Експерти одностайні: коронавірус ніяк не впливає на фондові ринки. На котируваннях позначається паніка, яку спричинило захворювання. Але це, як вважають аналітики ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», очікувана «природна корекція» ринку цінних паперів до того, як він знову почне зростати.
Паніка на світових ринках зачепила й Україну. Через низький кредитний рейтинг наша держава нерідко виступає майданчиком для спекулятивних інвестицій. Ключовий недолік таких вкладень ― нестабільність. Щойно у світі з’являються перші панічні прояви, інвестори продають облігації держпозики України і вкладають отримані кошти в «захисні» інструменти.
Очікувано, що на тлі новин про коронавірус спрацював вищезазначений сценарій. Як це вплинуло на курс гривні та фінансову стабільність нашої держави? Про це можна дізнатися, проаналізувавши основні події останніх двох тижнів на фондових ринках світу та України.
Корекція S&P 500 і продаж державних облігацій: як змінювалися відсоткові ставки й чого очікувати інвесторам
Перший рух до знецінення (понад 1%) індекс S&P 500 продемонстрував 21 лютого 2020 року. Одночасно з цією подією в Україні зросла дохідність державних єврооблігацій. Для паперів з терміном погашення у 2026 році вона склала 4,9% (попередній рівень дохідності ― 4,8%).
25 лютого Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала коронавірус глобальною пандемією. Ще одна панічна хвиля ― і S&P 500 знецінився на 7,3% на момент завершення торгового дня (проти ціни всього п’ять днів тому).
Водночас дохідність українських облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) продовжила зростання. Для державних паперів із погашенням у 2026 році вона склала вже 5,3%. Та попри це черговий аукціон з розміщення державних паперів, що пройшов того ж дня, показав ненайкращий результат.
Результати аукціону з розміщення ОВДП Міністерством фінансів України 25 лютого 2020 року:
короткострокові папери (в обігу 70 днів) ― пропозиція задоволена лише на 43%;
середньострокові папери (в обігу 511 днів) ― придбано 95%;
середньострокові папери (в обігу 679 днів) ― 60%.
Випуск з періодом обігу 511 днів був розміщений нижче встановленої дохідності, усі інші ― на встановленому рівні. Державні облігації терміном дії 7 років Мінфін розмістив без обмеження в попиті. Але до очікуваного ажіотажу це не призвело і надходження за семирічними паперами лише трохи перевищили залучення за короткостроковими ОВДП.
Низький попит держоблігацій терміном дії 7 років супроводжувався підвищенням середньозваженої дохідності до 9,95% під час розміщення. Це на 0,16 п.п. вище, ніж дохідність семирічних паперів, які розміщувалися 28 лютого.
Отже, дохідність довгострокових ОВДП підвищувалася. Проте інтерес до них, навпаки, змістився в бік дворічних паперів. Це може свідчити про підвищену обережність при вкладенні в облігації внутрішньої держпозики України.
За такого низького попиту й необхідності рефінансувати значне погашення паперів, яке відбудеться найближчим часом, відсоткові ставки по облігаціях можуть зрости ще більше.
Курс гривні: рух до девальвації
24 лютого нацвалюта не змогла подолати позначку у 24,4 грн за дол. США на Міжбанку і почала рухатися в бік девальвації.
26 лютого гривня дісталася позначки 24,64 грн і продовжила рух до 25 грн за американський долар.
Однією з причин знецінення гривні стало намагання НБУ скупити надлишок валюти. Якщо на початку 2019 року НБУ збільшив резерви на 0,4 млрд дол. США, то у 2020 в аналогічний період цей показник вже становив 0,7 млрд дол. США.
Що чекає інвесторів на українському ринку
На тлі паніки навколо коронавірусу погіршуються очікування інвесторів щодо зростання світових фондових ринків. Водночас дохідність облігацій, які випускає уряд України, підвищується. Напрочуд сильно це відчувається через суттєве недовиконання плану з наповнення держбюджету.
На 2020 рік закладено курс 27 грн за дол. США. Ревальвація нацвалюти призведе до зростання дефіциту бюджету. Розв’язати проблему можна шляхом формування обмінного курсу гривні відповідно до закладених параметрів та через залучення коштів за допомогою продажу ОВДП.
Якщо попит на облігації держпозики й надалі знижуватиметься, девальвація національної валюти пришвидшиться. Проте варто зберегти паритет: суттєва девальвація ще більше зменшить інтерес інвесторів до ОВДП.
Щодо українських облігацій зовнішнього державного боргу (ОЗДП), то їхній рівень дохідності залежить від терміну корекції світових ринків цінних паперів. Якщо паніка продовжиться, тренд може змінитися. Відтак інвестори зацікавляться ОЗДП з погашенням у 2026 році та відсотковою ставкою 6,2%.
Наразі оптимальне рішення для інвесторів ― тримати 50% активів у гривні та 50% ― у доларах США. Завдяки такому розподіленню можна продовжити отримувати високу дохідність у нацвалюті й водночас знизити ризики девальвації гривні завдяки доларовим вкладенням.
