Фондовий ринок за тиждень 08.06-12.06

Завантажити звіт.pdf

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ІНДЕКСІВ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ФОНДОВИХ РИНКІВ

НОВИНИ ЗА ТИЖДЕНЬ

«Відновлення економіки України після викликаного коронавірусом падіння може тривати 3-4 роки» — МВФ

Про це сказано у звіті Міжнародного валютного фонду (МВФ), опублікованому на сайті фонду. «Згідно з базовим прогнозом, темпи економічного зростання будуть поступово зростати у наступні роки, до 4%, якщо буде досягнутий прогрес у проведенні структурних реформ. У будь-якому випадку очікується, що обсяг виробництва не досягне докризового рівня до 2023-2024 років», — сказано у звіті. 

Також у МВФ прогнозують, що інфляція в Україні сягне встановленої Нацбанком мети в 5±1% протягом 2021 року. Як повідомляв УНІАН, Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз падіння економіки України у 2020 році до 8,2% з 7,7%, що прогнозував у квітні.

Україна повністю отримала 2,1 млрд дол. першого траншу від МВФ

Україна повністю отримала 2,1 млрд дол. першого траншу від Міжнародного валютного фонду за новою програмою кредитування. Про це повідомив голова Національного банку України Яків Смолій у своєму мікроблозі у Twitter, передає УНН. 

«Офіційно: Україна щойно повністю отримала 2,1 млрд дол. першого траншу від МВФ. Чи знали ви, що кошти надходять не напряму від МВФ, а від країн-членів Фонду? Відучора кошти надходили частинами у доларах, євро, єнах, фунтах і юанях — валютах, що входять у SDR. Зараз процес завершено», — повідомив Я. Смолій. 

Нагадаємо, Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) ухвалила надання Україні 5 млрд доларів на 18 місяців у рамках угоди Stand-by.

Перший транш буде спрямовано до державного бюджету України. Як вказали у Мінфіні, це дасть можливість забезпечити соціальний захист населення, в тому числі вжити заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також забезпечити вчасне здійснення виплат за нашими борговими зобов’язаннями.

Меморандум з виробниками «зеленої енергетики»: інвестори почали підписувати документ

Великі інвестори та низка асоціацій уже почали підписувати меморандум щодо відновлюваної енергетики. Про це заявив на брифінгу прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, передає кореспондент УНН.

«Вчора довготривалі перемовини з інвесторами у відновлювану енергетику завершилися початком підписання меморандуму. Ряд асоціацій вже підписали, більша частина іноземних інвесторів і крупні інвестори в джерела відновлювальної енергетики також підписалися під спільною позицією уряду й інвесторів про зменшення тарифів. А також про певні елементи реструктуризації накопичених боргів і співпрацю в майбутньому на нових умовах», — сказав Д. Шмигаль.

Нагадаємо, на думку енергетичних експертів, погоджений Кабміном меморандум з виробниками «зеленої» енергетики не має альтернативи. Якщо його не підписати, нічим буде платити виробникам відновлюваної електроенергії (ВДЕ: сонце, вітер). Меморандум підготовлено Міненерго та погоджено Кабміном. У документі, зокрема, передбачено зниження «зеленого» тарифу.

Україна отримала 500 млн євро макрофіну ЄС: погасити кредит треба до 2035 року

Україна отримала 500 млн євро макрофінансової допомоги ЄС у вигляді позики, погасити яку потрібно до червня 2035 року. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу Міністерства фінансів. Отримані кошти, як вказали у Мінфіні, «спрямовуватимуться на фінансування видатків державного бюджету та сприятимуть зменшенню зовнішнього фінансового тиску на Україну та поліпшенню платіжного балансу держави».

«З урахуванням необхідності належного фінансування заходів із подолання негативних економічних наслідків поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, отримання зазначених коштів, безумовно, сприятиме збереженню фінансової стабільності в Україні», — зауважили у відомстві.

Як зазначається, отримання вказаного пільгового кредитного ресурсу стало можливим після виконання Україною (наприкінці 2019 року) усіх 12 спеціальних умов щодо впровадження заходів з реформування у сферах:

• протидії та боротьби з корупцією;
• соціальної політики;
• запобігання відмиванню грошей;
• енергетики;
• реалізації митної політики;
• реформування податкової та митної служб;
• корпоративного управління в державних банках;
• протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування;
• зменшення високого рівня безнадійних кредитів у банківській системі, а також започаткування нової програми співробітництва з МВФ.

Перший транш в рамках 4-ї програми макрофінансової допомоги ЄС номінальною сумою 500 млн євро Україна отримала у грудні 2018 року. 

«Між урядом України та Єврокомісією тривають консультації щодо умов нової «виняткової» програми макрофінансової допомоги ЄС Україні для підтримки зусиль у подоланні наслідків поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тривалість програми обсягом 1,2 млрд євро складатиме 12 місяців та передбачатиме виплату двох траншів, перший з яких буде безумовним», — додали у Мінфіні.

Фрідом Фінанс Україна вітає з Днем працівника фондового ринку (12.06.2020)! 

Історія виникнення цінних паперів сягає часів пізнього середньовіччя. Тоді внаслідок великих географічних відкриттів істотно поширилася міжнародна торгівля, і підприємцям знадобилися великі суми капіталів, щоб почати використовувати нові можливості. Витрати на освоєння нових територій окремі підприємці були не в змозі покрити. Як результат — почали виникати акціонерні товариства. 

З кінця минулого століття переможний марш акціонерної власності привів до спеціалізації бірж на торгівлі акціями, а торгівля та робота з облігаціями сконцентрувалася на так званому «вуличному ринку». Ще одна важлива подія відбулася в 60-х роках ХІХ століття: у Німеччині з’явилися універсальні інвестиційні банки, які взяли на себе весь комплекс посередницьких операцій з цінними паперами. Розробляючи нетрадиційні джерела капіталу та формуючи майже цілі галузі промисловості, вони зіграли видатну роль в індустріалізації таких передових країн, як США, Швеція, Німеччина.

Поява цінного паперу, як інструменту залучення фінансових ресурсів, дає змогу вкладникові певною мірою вирішувати проблему ризику, пов’язаного з господарською діяльністю, за допомогою придбання такої кількості цінних паперів, яке відповідає стабільності його фінансового становища.

Це свято запровадили, враховуючи значний внесок працівників фондового ринку в прискорення економічних реформ, створення реальної ринкової економіки, процесі залучення інвестицій в економіку України. Поліпшення інвестиційного клімату — одна з основних задач сучасного працівника фондового ринку.

Бажаємо в цей день усім працівникам фондового ринку України хорошого інвестиційного клімату та міцного його здоров’я, що буде запорукою успішної спільної роботи на цьому важливому для країни полі діяльності!

ДУМКА ТИЖНЯ 

НБУ знизив облікову ставку до 6%. Як це позначиться на економічній ситуації в країні?

Облікова ставка НБУ — базова ставка в економіці кожної країни. Від неї залежать усі інші відсоткові ставки. В Україні зниження облікової ставки свідчить про зменшення вартості кредитів рефінансування для банків під заставу ОВДП. Простими словами, банки будуть намагатись вкласти кошти в ОВДП та одразу залучати під заставу цих цінних паперів кредити НБУ під нижчу ставку. Це також дасть змогу Міністерству фінансів знизити вартість запозичень через ОВДП на первинному ринку.

 «Політика формування ставки рефінансування говорить про те, що НБУ кредитує банки за формулою: облікова ставка + премія, але наразі премія дорівнює нулю. Тобто, після зниження облікової ставки, банки зможуть отримувати кредити рефінансування під 6%, а не під 8%. Це дасть можливість паралельно робити кредитний ресурс банків доступнішим для населення та бізнесу, що натомість стимулюватиме відновлення бізнес-активності після кризи» — говорить аналітик з інвестицій Білий Денис.

12 червня НБУ знизив облікову ставку до 6% (-2 п.п.). При цьому в останньому інфляційному звіті був зазначений таргет 7% на кінець 2020 року.

«Таке стрімке зниження облікової ставки спрямоване на додаткове стимулювання економіки та відхилення інфляції від таргету в сторону сповільнення (2,3% при таргеті 5%)» — додає аналітик.

Отже, найближчим часом слід очікувати зниження усіх відсоткових ставок (кредитів, депозитів, ОВДП). Маємо шанс отримати середні ставки по банківській системі за депозитами на рівні 9,5% річних у гривні, а дохідність ОВДП на первинному ринку 8,5–9% річних. Така ситуація триватиме, доки економіка не почне зростати, що призведе до зростання інфляції. У разі неконтрольованості процесу, НБУ може вдатись до підвищення облікової ставки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ГРАФІКИ ЦІН АКЦІЙ (ОФІЦІЙНІ ДАНІ УКРАЇНСЬКОЇ БІРЖІ ЗА ПЕРІОД ІЗ ПОЧАТКУ РОКУ)

ОВДП

CBONDS-GBI UA — індекс українських облігацій

CBONDS-GBI UA — це індекс українського ринку державних облігацій. Його розраховує організація Cbonds на основі найліквідніших паперів сектора.

Вартість українських облігацій за цей тиждень зросла і становить 108,17% від номіналу (проти показника минулого тижня 106,92%).

Ефективні ставки індексу GBI UA (YTM eff) на цьому тижні опустилися до рівня 11,11% (в середньому), і прямують до мінімумів лютого-березня 2020 року — 10%.  

Нагадаємо, за результатами проведених розміщень ОВДП 9 червня 2020 року, до державного бюджету залучено 17,833 млрд грн. 

Курс гривні станом на 12.06.2020 р.

Курс гривня/долар на міжбанку опинився у прогнозованому коридорі значень минулого тижня. 

Курс міжбанку коливався в мінімальному коридорі 26,5–26,7 (готівковий курс — 26,5–26,8 грн/долар). Після траншу МВФ та зниження облікової ставки курс міжбанку надалі прогнозуємо на рівні коридору 26-27 грн/$. Цей коридор курсу міжбанку задовольняє майже всіх учасників ринку. 

У цей період невизначеності рекомендуємо тримати частину заощаджень в гривневих інвестиційних інструментах із високою дохідністю (державні чи корпоративні облігації), а частину — у валютних облігаціях чи акціях іноземних компаній (в т.ч. аграрних). Так ви частково захеджуєте валютні ризики та будете отримувати дохід із грошей, який перекриватиме інфляцію, яка знижується, та девальвацію у випадку форс-мажору.