ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ІНДЕКСІВ УКРАЇНСЬКОГО ТА
СВІТОВИХ ФОНДОВИХ РИНКІВ
НОВИНИ ЗА ТИЖДЕНЬ
ВВП впаде на 4,2%: Мінекономіки розвитку економіки оприлюднило прогноз щодо наслідків пандемії. Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства прогнозує, що валовий внутрішній продукт України у 2020 році скоротиться на 4,2%. Про це сказано в оновленому консенсус-прогнозі «Україна у 2020-2021 роках: наслідки пандемії», передає прес-служба міністерства. «Згідно з прогнозами експертів, Україна демонструватиме досить глибоке падіння у 2020 році — на 4,2%. У 2020 році прискоряться інфляційні процеси до 7% проти 4,1% (у розрахунку грудень до грудня попереднього року) у 2019 році. Однак уже у 2021 році відбудеться економічне зростання на рівні 2,4%. Інфляція сповільниться до 5,9% (у розрахунку грудень до грудня попереднього року)», — сказано в повідомленні. Найбільша загроза для економічного відновлення в Україні, на думку експертів, полягає в тривалості й посиленні внутрішніх карантинних заходів. «Що стосується заходів економічної політики, які доцільно впроваджувати для підтримки бізнесу під час дії карантинних заходів, найбільшу оцінку експерти дали збільшенню дефіциту бюджету щонайменше до 6% для формування достатніх фіскальних стимулів. А щодо заходів, які необхідно впровадити для підтримки населення — це надання державної фінансової допомоги найбільш вразливим верствам населення для зниження соціальної напруженості та стимулювання попиту», — сказано в повідомленні. Також більшість експертів вважають, що поведінка людей і структура попиту після завершення пандемії зміниться, але не суттєво. Разом із тим, прискоряться процеси діджиталізації, роботизації та використання модальності «віддаленого робочого місця». За оцінкою експертів значущими ризиками для української економіки є дефіцит зовнішнього фінансування і звуження можливостей доступу до міжнародних ринків і капіталів (зовнішні ризики). А також внутрішні ризики — значне зростання дефіциту державного бюджету, касові розриви в Пенсійному фонді, інших фондах державного соціального страхування. Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів прогнозував, що за підсумками 2020 року падіння української економіки становитиме 4,8%, а безробіття зросте до 9,4%.
Україна може отримати перші $2 мільярди від МВФ у травні — Д.Гетманцев Перший транш у сумі до $2 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) Україна може отримати в травні. Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в ефірі телеканалу Україна 24. «Ми чекаємо до кінця року $4 млрд. Перший транш буде до $2 млрд, і це буде в травні», — сказав він. Як повідомляв УНІАН, 30 березня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про банківське регулювання, необхідний для початку реалізації нової програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом. 31 березня парламент прийняв закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, на прийнятті якого наполягав МВФ. Нагадуємо, Україна та МВФ досягли домовленості щодо нової трирічної програми розширеного фінансування в обсязі 5,5 млрд дол. у грудні 2019 року. Рішення про нову програму має затвердити Рада директорів Фонду, але точна дата розгляду цього питання поки не визначена, оскільки наша країна не виконала усі умови для старту нової програми. На початку березня в МВФ заявили, що Фонд виділяє близько 50 млрд дол. швидкого фінансування для країн із низьким рівнем доходу та країн, що розвиваються, для подолання негативних наслідків епідемії коронавірусу, а потім у Фонді заявили про готовність мобілізувати для допомоги країнам-учасницям кредитний потенціал у розмірі 1 трлн дол. 26 березня в МВФ заявили про прогрес у переговорах з українською владою щодо нової програми фінансування та можливості збільшення її обсягу, але нагадали про необхідність прийняти закони про вдосконалення банківського регулювання і земельну реформу. У Міністерстві фінансів заявили, що продовжують переговори з МВФ про укладення нової програми фінансування і розраховують до кінця року отримати від Фонду до 5 млрд дол. кредиту.
У ЄС створюють гарантійний фонд на 25 мільярдів євро для порятунку економіки Рада директорів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) підтримала рішення про створення Європейського гарантійного фонду обсягом 25 млрд євро для подолання економічних наслідків пандемії коронавірусу. Як повідомляє Deutsche Welle, відповідну пропозицію раніше подала Єврогрупа. «Нам потрібна масштабна загальноєвропейська відповідь на пандемію. Гарантійний фонд надає групі ЄІБ центральну роль у пакеті допоміжних заходів ЄС, узгоджених Єврогрупою. Міністри фінансів ЄС попросили нас діяти без зволікання, що ми й робимо», — заявив президент ЄІБ Вернер Гоєр. Планується, що фонд дозволить залучити до 200 млрд євро на підтримку європейської економіки. Акцент ставитимуть на підтримку малих і середніх підприємств. Внески до фонду робитимуть усі 27 держав-членів ЄС. Він також буде відкритий для внесків третіх сторін, наприклад із бюджету ЄС. Фонд буде офіційно створений, як тільки держави-члени, які займають не менше 60% капіталу ЄІБ, візьмуть на себе відповідні зобов'язання. Як повідомляв УНІАН, 9 квітня міністри фінансів Європейського Союзу погодили план порятунку економіки блоку в умовах пандемії коронавірусу та економічної кризи на суму 500 млрд євро.
Коронавірус обвалив економіку Китаю: ВВП країни скоротився вперше за 30 років ВВП Китаю в січні-березні впав на 6,8% в річному вирахуванні після зростання на 6% у попередньому кварталі. Китайська економіка скоротилася у першому кварталі вперше за три десятиліття підрахунку квартальних показників, оскільки епідемія коронавірусу паралізувала виробництво й інвестиції. Такі дані Національного бюро статистики. Аналітики очікували зниження на 6,5%, повідомляє Рейтер. Офіційні дані про квартальний ВВП почали обчислювати в Китаї в 1992 році, і за весь цей час скорочення економіки не фіксувалося жодного разу. У поквартальному вираженні китайська економіка впала на 9,8% після зростання на 1,5% в жовтні-грудні 2019 року. «Дані про ВВП за перший квартал усе ще значною мірою знаходяться в межах очікувань, відображаючи втрати від тимчасового зупинення економіки під час загального карантину, — сказав головний економіст Industrial Bank Лу Чженвей. «Далі, стурбованість викликає відсутність попиту загалом. Внутрішній попит не повністю відновився, бо споживання, пов'язане з соціальними зборами, все ще заборонено, в той час як зовнішній попит, швидше за все, буде забиватися у міру поширення пандемії». Невеликою втіхою стали дані про менше, ніж очікувалося, падіння промислового виробництва в березні, що може означати, що зусилля уряду щодо підтримки економіки, що вживаються з лютого, працюють. Обсяг промислового виробництва в КНР в березні знизився на 1,1% в річному вираженні замість очікуваного падіння на 7,3%. Разом із тим роздрібні продажі в країні впали в березні на 15,8% порівняно з цим же місяцем попереднього року. Аналітики очікували скорочення на 10%. Економіка Китаю у 2020 році зросте на 2,5%, мінімальними темпами майже за півстоліття, вважають економісти, опитані Рейтер минулого тижня.
ОПЕК через коронавірус очікує на історичне падіння попиту на нафту. ОПЕК переглянула прогноз динаміки попиту на нафту до 2020 року з незначного зростання на 0,1 мільйона барелів на добу на різке зниження — у квітневій доповіді картель передбачає історичне падіння попиту на рівні 6,8 мільйона барелів на добу. За оцінками ОПЕК, попит на нафту у другому кварталі впаде на 12 мільйонів барелів на добу, у третьому кварталі — на 6 мільйонів барелів на добу, а в четвертому кварталі становитиме 3,5 мільйона барелів на добу, пише Рейтер. Основною причиною такого зниження стало глобальне поширення нового типу коронавірусу та його «безпрецедентний вплив» на світовий попит на нафту, зокрема, з боку транспортної галузі. При цьому ризик подальшого зниження прогнозу залишається значним, особливо для оцінки попиту на нафту в другому кварталі, уточнює ОПЕК. ОПЕК, яка ще в березні прогнозувала зростання пропозиції нафти з країн поза організацією у 2020 році, також змінила свою оцінку в бік скорочення. Як очікується, видобуток країн поза ОПЕК цього року впаде на 1,5 мільйона барелів на добу. Єдиними країнами, які покажуть зростання видобутку за підсумками 2020 року, стануть Норвегія, Бразилія, Гаяна та Австралія, вважають аналітики ОПЕК. ОПЕК не наводить оцінки зміни власного видобутку нафти у 2020 році, але відзначає, що в березні видобуток країн-учасниць картелю зросте на 821.000 барелів на добу до 28,61 мільйона барелів на добу. При цьому ОПЕК прогнозує падіння видобутку нафти й газового конденсату в Росії у 2020 році на 1,3 мільйона барелів на добу як порівняти з 2019 роком — у середньому 10,14 мільйона барелів на добу.
В Україні різко зросло безробіття, а вакансій поменшало на третину «Станом на 16 квітня 2020 року кількість безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, становить 400,9 тис. осіб, що на 86,5 тис. або на 27% більше, ніж на цю ж дату минулого року (станом на 16 квітня 2019 року кількість безробітних становила 314,4 тисячі)», — сказано в повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Відзначається, що з початку карантину, тобто з 12 березня, в службі зайнятості зареєструвалися 89,2 тис. безробітних. При цьому кількість вакансій станом на 1 квітня становила 54 тис. — на третину менше, ніж на таку ж дату минулого року. За даними Мінекономіки, зараз є попит на працівників у сфері сільського та лісового господарства, що пов'язано з початком весняних сільськогосподарських робіт, а також на працівників торгівлі та послуг у сферах, діяльність яких не заборонена під час карантину (продавець, касир, кухар тощо). Також відзначається попит на працівників логістики (кур'єр, водій), охорони здоров'я і сфери соціальних послуг (медсестра, соціальний працівник), сфери забезпечення правопорядку (охоронник, сторож). Як повідомляв УНІАН, 15 квітня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що кількість офіційно зареєстрованих в Україні безробітних зросла майже в 10 разів як порівняти з показником до введення загальнонаціонального карантину. Кабінет міністрів продовжив карантин і ввів надзвичайну ситуацію у всіх регіонах України до 24 квітня. На цей період заклади громадського харчування (ресторани, кафе), торгово-розважальні центри, інші установи розважальної діяльності, фітнес-центри, заклади культури тимчасово припинили свою роботу. У країні дозволена робота аптек, продуктових магазинів і магазинів побутових товарів, а також ресторанів на умовах доставки.
ДУМКА ТИЖНЯ
Така ситуація склалася через те, що НБУ дуже рідко виходив на ринок із пропозицією валюти — були лише гравці банківського ринку та агроекспортери. Курс міжбанку наступного тижня прогнозуємо теж у коридорі 27,0-27,5 грн/дол. Але можемо спостерігати й підвищений курс на валюту через ситуацію з компенсаціями власникам банку, яку спричинить можливе прийняття так званого «антиколомойського» закону про зміни у деякій банківській діяльності. Тоді транш МФВ буде під загрозою, а через коронавірусний карантин бізнес переживає складні часи, економіка просідає й найближчі 3-6 місяців «зависають» під питанням. У такому випадку курс може піднятися до 29-30 грн/дол. Проте, бачимо, що середній курс 27 грн/дол. задовольняє поки всіх учасників ринку. У змінах до держбюджету 2020 року, які прийняли цього тижня, курс заклали на рівні 29,5 грн/дол., що може вказувати на певний рух цін на міжбанку та готівкового курсу долара США. При цьому, доходи бюджету скоротили, а витрати збільшили, що збільшило бюджетний дефіцит. Не забуваємо про безробіття та зниження сплати податків. Відчувається певне «затишшя перед бурею», як це було у лютому цього року при курсі 24,3-24,6 грн/дол. Рекомендуємо стежити за новинами, які впливають на макроекономіку та валютний курс.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
