ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ІНДЕКСІВ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ФОНДОВИХ РИНКІВ
НОВИНИ ЗА ТИЖДЕНЬ
Іноземці скорочують вкладення в українські держоблігації
Обсяг вкладень нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) України за підсумками тижня скоротився на 1,587 мільярда гривень, або на 1,6%, — до 94,11 мільярда гривень. Як свідчать дані на сайті Національного банку України, поточна частка нерезидентів на ринку ОВДП України скоротилася до 10,9%, а якщо порівняти з початком року, то обсяги вкладень зменшились на 21,7 мільярда гривень, або на 18,7%.
Як повідомляв УНІАН, обсяг вкладень нерезидентів в облігації внутрішньої держпозики України у 2019 році зріс на 109 мільярдів гривень, або у 18 разів — до 115,8 мільярда гривень.
У США знизили ставку з іпотеки до історичного мінімуму
Ставка за іпотечним кредитом із терміном погашення до 30 років у США вперше в історії впала до рекордно низького показника — 2,98%. Про це свідчать дані одного з найбільших американських іпотечних агентств Freddie Mac, яке реєструє значення показника з 1971 року. Як зазначає агентство, зниження ставки обумовлено економічною кризою в США, викликаною пандемією коронавірусу нового типу. Ще в січні ця ставка становила 3,72%, а в липні минулого року — 3,81%. Ставка за 15-річною іпотекою опустилася до 2,48%.
Пандемія коронавірусу змусила Федеральну резервну систему (ФРС) США, що виконує функції центрального банку країни, знизити ключову процентну ставку до рівня 0-0,25% річних для стимулювання економічного зростання. При цьому голова ФРС Джером Пауелл підкреслював, що ВВП країни у II кварталі поточного року через наслідки коронавірусної інфекції може скоротитися на 20-30%.
Лідери ЄС розглянуть план порятунку своєї економіки
Лідери ЄС у п’ятницю розпочнуть перший за багато місяців очний саміт у Брюсселі. Вони розглянуть пропозицію з довгострокового бюджету Євросоюзу і фонду відновлення економіки. Однак розбіжностей між країнами-членами вкрай багато. Про це повідомляє «Європейська правда».
Напередодні зустрічі глава Євроради Шарль Мішель закликав лідерів до пошуку згоди та проявлення політичної волі. У листі до глав країн він зазначив, що з часу останнього саміту у червні тривала інтенсивна робота з усіма державами ЄС. Інститути Євросоюзу врахували висловлені побоювання. «Виходячи з цього, я висунув пропозицію про усунення основних труднощів і наведенні мостів між різними позиціями», — зазначив голова Євроради.
Брюссель запропонував план відновлення економіки на суму 750 млрд євро, з яких 500 млрд євро у вигляді субсидій і 250 млрд євро у формі позик. Запропонований план, що отримав назву «Наступне покоління ЄС», не лише не отримав підтримки серед держав-членів ЄС, а й спричинив гостру дискусію між ними. Також лідери мають розглянути семирічний бюджет блоку. У результаті проведених попередніх перемовин його вдалося зменшити на 26 мільярдів євро. Зараз бюджет становить 1,074 трильйона євро.
У МВФ відреагували на призначення нового глави Нацбанку
Постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман зазначив про необхідність збереження незалежності та професіоналізму Національного банку України під керівництвом нового голови, йдеться в повідомленні МВФ. «Сьогодні пана Кирила Шевченка було затверджено головою Національного банку України. Ми бажаємо йому успіху за кермом Нацбанку у цих складних економічних умовах», — цитуються у повідомленні слова Люнгмана.
За його словами, в останні роки ефективне проведення Нацбанком грошово-кредитної, курсової та фінансової політики посилили економіку України. «Надважливо, щоб незалежність Національного банку та притаманний НБУ високий рівень професіоналізму були захищені й перебували під керівництвом нового голови», — сказав Люнгман.
Як повідомляв УНІАН, 16 липня Верховна Рада України призначила Кирила Шевченка головою Національного банку України. 1 липня голова НБУ Яків Смолій подав президенту заяву про звільнення за власним бажанням. Він пояснив своє рішення тим, що тривалий час на НБУ здійснював систематичний політичний тиск, через який він не міг ефективно виконувати свої обов'язки. 3 липня Верховна Рада підтримала пропозицію президента звільнити Я. Смолія з посади голови Національного банку України.
Світові фінансові ринки показали падіння на тлі зростання економіки Китаю
Світові фінансові ринки в четвер демонструють спад, попри зростання економіки Китаю у другому кварталі. Лондонський індекс FTSE і франкфуртський DAX втратили по 0,6 відсотка, паризький CAC-40 — 0,8 відсотка, пише Голос Америки. Раніше аналогічний тренд продемонстрували ринки Азії: токійський Nikkei закрився зниженням на 0,7 відсотка, гонконзький Hang Seng опустився на 2 відсотки, шанхайський Composite — на 4,5 відсотка. Сіднейський індекс S&P/ASX втратив 0,6 відсотка, сеульський KOSPI — 0,8 відсотка, тайванський TSEC — 0,3 відсотка. Мумбайський Sensex у другій половині дня піднявся на 1 відсоток. Американська сира нафта опустилася на 1 відсоток до 40,75 долара за барель, а еталонна нафта Brent — на 0,7 відсотка до 43,5 долара за барель. Ф'ючерси на всіх трьох провідних американських біржових індексах напередодні торгів демонструють негативну динаміку.
Як повідомляв УНІАН, економіка Китаю першою з найбільших економік країн світу повернулася до зростання після кризи, яку викликала пандемія коронавірусу. Так, у період із квітня до липня ВВП Китаю виріс на 3,2 відсотка проти показника минулого року. Однак цю новину затьмарили показники по роздрібній торгівлі, що опинилися нижче очікуваного. Підсилює занепокоєння інвесторів і напруженість, що наростає у відносинах між Вашингтоном і Пекіном.
Мікрогранти для розвитку громад: МХП оголосив конкурс
17 липня в Черкасах презентували 8-й конкурс мікрогрантів для розвитку громад «Час діяти!». Організатором заходу виступив агрохолдинг Юрія Косюка МХП та його благодійний фонд «МХП — Громаді». Про це повідомляє УНН.
«Більше ніж п’ять років наш фонд тісно співпрацює з громадами. Цього року програма виходить на всеукраїнський рівень — участь взяли представники 16 регіонів України. Загалом буде профінансовано 60 проєктів по 50 тис. грн. Наше завдання — активізувати представників громад у регіонах України, навчити їх інструментам проєктного менеджменту та залучення коштів (фандрайзингу), а також створити умови для появи проактивного світогляду, який об’єднує людей, робить їх більш самодостатніми та відповідальними перед своїми громадами», — розповіла Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду «МХП — Громаді». На заході зібралось майже 50 учасників-представників громад з усієї України, серед яких були й переможці попереднього конкурсу мікрогрантів.
На заході виступив Руслан Краплич — громадський діяч та експерт із фандрайзингу та розвитку неприбуткових організацій. Він провів для учасників майстер-клас, де проаналізував вдалі та невдалі заявки до участі в конкурсі та поділився досвідом з їхнього написання.
Після невеликої перерви відбулася презентація-захист проєктів, а також визначення переможців конкурсу «Час діяти, Черкащино, Київщино!». 17 переможців отримали грантові сертифікати по 50 тис. грн. Інші учасники також отримали кошти на реалізацію їхніх проєктів — Юрій Косюк особисто профінансує власним коштом тих, хто не потрапив до числа переможців.
«Конкурс стимулює в будь-якій діяльності. Без конкурсу у людей немає стимулу до розвитку. І чим вищий цей рівень, цей конкурс, тим вище мотивація до розвитку. Спочатку ми проводили це у двох регіонах — Київському і Черкаському. Тепер на досвіді цих областей ми зробимо навчальну платформу вже до всеукраїнського конкурсу. Тобто ми крок за кроком рухаємося до реалізації нашої стратегії. А це — трансформація відносин з громадою від патерналізму до партнерства. Ми, фактично, не тільки проводимо конкурс, ми вчимо людей. Ми розвиваємося самі та розвиваємо наших стейкохолдерів», — зазначив Ігор Лещенко, заступник голови правління МХП з корпоративної соціальної відповідальності.
До 25 липня приймаються заявки на навчання. Протягом серпня експерти з проєктного менеджменту, залучення коштів, реалізації соціальних та громадських ініціатив ділитимуться з учасниками своїм досвідом та допомагатимуть їм із формуванням грантової заявки. До 31 серпня представники громад подаватимуть проєкти до участі в мікрогрантовому конкурсі. А вже у вересні журі визначить переможців.
Нагадаємо, агроіндустріальний холдинг МХП, як соціально відповідальний бізнес, послідовно підтримує громади в регіонах своєї присутності. Лише протягом 2019 року компанія спрямувала понад 177 млн грн на проєкти корпоративної соціальної відповідальності.
Також у МХП не змогли залишитися осторонь під час пандемії COVID-19. Холдинг взяв під опіку Вінницьку та Черкаську області як регіони своєї найбільшої присутності, на потреби яких було виділено 15 та 14 млн грн відповідно. Крім того, ще 55 млн грн в компанії спрямували до загальнонаціонального фонду протидії COVID-19. Загалом на боротьбу з пандемією МХП виділив 85 млн грн.
Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» проінвестує в розвиток тисячі нових магазинів «М’ясомаркет» по всій Україні
Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) анонсував відкриття магазинів нового формату «М’ясомаркет». Перші три відкриються в липні в Ковелі, Сумах та Миколаєві. Агрохолдинг планує запустити в роботу тисячі магазинів по Україні протягом найближчих кілька років. Але зараз проєкт передбачає близько 50 торгових точок до кінця 2020 року.
«Ми виходимо на ринок з абсолютно новим форматом, який буде відкриватися паралельно з мережею м'ясних магазинів, які зараз працюють. Це будуть магазини біля будинку з сучасною технікою та обладнанням. Покупці матимуть можливість придбати широкий асортимент м'яса на будь-який смак і під будь-яку страву. Асортимент буде відрізнятися залежно від розмірів конкретного магазину, але, крім м'яса, в магазинах можна буде купити хлібобулочні та молочні вироби, соуси, бакалію, овочі та фрукти, інші супутні товари. Для клієнтів будуть діяти акції та знижки, а також програма лояльності», — зазначив керівник управління по роботі з франчайзі в МХП Дмитро Морозов.
Керівник ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» зазначає, що новий формат бізнесу компанія розвиває за системою франчайзингу. М’ясомаркети відкриватимуть з наявними й новими інвесторами. «Новим інвесторам гарантується річний дохід на інвестиції. У проєкті прописані всі бізнес-процеси, і у цьому одна з його переваг для партнерів», — зазначив Морозов.
Як повідомили в МХП, новий проєкт компанії викликав інтерес, тому незабаром магазини відкриються в Ковелі, Сумах, Миколаєві, Кропивницькому, Черкасах, Києві, Одесі, Львові, Старокостянтинові, Тернополі, Слов'янську, Полтаві, Запоріжжі та інших містах. Залежно від розміру міста та його специфіки передбачені різні площі магазинів — 45 кв. м і 100 кв. м. «У нас багаторічний досвід роботи на ринку України. Діє торговельна мережа, що складається з більш ніж 1700 торгових точок. Це дає нам величезну базу даних і досвіду», — зауважив керівник управління по роботі з франчайзингом у МХП.
Як повідомлялося, МХП прийняв стратегічне рішення і почав процеси трансформації з сировинної компанії в «кулінарну». За словами власника компанії Юрія Косюка, цей перехід дасть змогу стати більш орієнтованим на споживача продукції. Стратегія буде реалізована масштабно протягом декількох наступних років.
МХП — найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині.
- У лютому 2019 року МХП завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
- Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
- Чистий прибуток МХП у 2019 році зріс у 1,7 раза у порівнянні з 2018 роком — до $215 млн, виручка збільшилася на 32% — до $2,06 млрд.
- За підсумками першого кварталу 2020 року МХП отримав $174 млн чистого збитку проти $33 млн чистого прибутку за аналогічний період 2019 року. Зростання відбулося внаслідок курсової різниці, оскільки компанія орієнтована на експорт.
ДУМКА ТИЖНЯ
НОВИЙ ГОЛОВА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Відставка Я. Смолія спровокувала невизначеність щодо подальшої стратегії монетарної політики НБУ в очах міжнародних організацій і стратегічних партнерів. Спекулятивно гривня почала девальвувати з позначки 26,8 до 27,17 грн за дол. на міжбанку. Також ми побачили зростання прибутковості українських суверенних єврооблігацій на 0,9-1 п.п. залежно від дюрації.
Призначення Кирила Шевченка на посаду голови НБУ все ж зняло частину напруги — принаймні на зовнішніх ринках ціни на суверенні облігації почали зростати. Однак, гривня так і продовжила девальваційний рух до рівня 27,2 грн за дол.
Ми не вдаємося в політику та не аналізуємо, яка партія більше або менше підтримала кандидатуру К. Шевченка, але зазначимо, що основним завданням нинішнього НБУ, як і попереднього, буде стримування інфляції у прогнозованих межах і контроль за курсом гривні. У цьому році грошова база збільшилася на 16%, що говорить про бажання НБУ прискорити інфляцію до таргета 5% у річному вимірі (з поточних 2,4%). На нашу думку, це безумовно стимулює економіку, але розжене інфляцію до 6-8% до кінця року і дасть змогу гривні повернуться до рівня 28 грн за долар. В умовах такого сценарію може бути підвищена облікова ставка для зв'язування зайвої ліквідності банківського сектора. У цьому випадку очікуємо зростання прибутковості ОВДП на короткій частині кривої прибутковості для підтримки поточного рівня залучення коштів до бюджету на первинних аукціонах Міністерства фінансів.
Загалом, призначення Кирила Шевченка ми оцінюємо стримано умовно позитивно. Про раціональність такого призначення буде відомо після повного перезавантаження топменеджменту НБУ, яке пройде, найімовірніше, найближчим часом.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ГРАФІКИ ЦІН АКЦІЙ (ОФІЦІЙНІ ДАНІ УКРАЇНСЬКОЇ БІРЖІ ЗА ПЕРІОД ІЗ ПОЧАТКУ РОКУ)
ОВДП
CBONDS-GBI UA — індекс українських облігацій
CBONDS-GBI UA — це індекс українського ринку державних облігацій. Його розраховує організація Cbonds на основі найліквідніших паперів сектора.
Середня вартість українських облігацій цього тижня після оновлення максимуму 110% неочікувано знизилася. Показник становить 106,96% від номіналу (проти минуло тижневого показника 109,77%).
Ефективні ставки індексу GBI UA (YTM eff) цього тижня підвищилися до рівня 12,25% (в середньому). Показник минулого тижня був на рівні 10,74%. Ми прогнозуємо, що це сталося через розпродаж облігацій банками для збільшення своєї ліквідності на фоні невизначеності в економіці.
За результатами проведення розміщень ОВДП Міністерством фінансів України 14 липня 2020 року до державного бюджету залучено 8, 307 млрд грн (за курсом НБУ).
Курс гривні станом на 17.07.2020 р.
Курс гривня/долар на міжбанку повернувся у прогнозований коридор значень минулого тижня.
У тиждень обрання нового голови НБУ, яким став Кирило Шевченко, курси готівковий, НБУ та міжбанку знову піднялися вище 27 грн за долар. Курс міжбанку був 27,17 грн/дол. США (середній готівковий вже 27,5), а вже зараз коливається в діапазоні 26,5-27,3 грн/дол. США (середній готівковий курс цей тиждень закінчує на позначці 27,2-27,5 грн/долар).
У цьому ж коридорі 26,5-27,5 грн/дол. США прогнозується наступний тиждень. Можливий вихід до 28 гривень за долар США. Основним завданням нинішнього НБУ, як і попереднього, буде стримування інфляції в прогнозованих межах, що може призвести до деякої волатильності курсу.
У цей період невизначеності рекомендуємо тримати частину заощаджень в гривневих інвестиційних інструментах із високою дохідністю (державні чи корпоративні облігації), а частину — у валютних облігаціях (у тому числі корпоративних) чи акціях іноземних компаній (у т.ч. аграрних). Так ви частково захеджуєте валютні ризики та будете отримувати дохід із грошей, який перекриватиме інфляцію, яка знижується, та девальвацію у випадку форс-мажору.
