Фондовий ринок за тиждень 18.05-22.05

Завантажити звіт.pdf

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ІНДЕКСІВ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ФОНДОВИХ РИНКІВ

НОВИНИ ЗА ТИЖДЕНЬ

Україна та МВФ попередньо домовилися про нову програму на $5,5 мільярда

Представники Міжнародного валютного фонду на чолі з Іванною Владковою-Холлар 21 травня провели дистанційні обговорення з українською владою та досягли згоди на рівні персоналу за новою 18-місячною програмою фінансування stand-by для подолання наслідків пандемії COVID-19. Про це йдеться в повідомленні МВФ. 

«Нова програма фінансування stand-by із доступом до 3,6 млрд SDR (еквівалент 5 млрд дол. США) спрямована на забезпечення платіжного балансу та бюджетної підтримки, щоб допомогти владі впоратися з наслідками шоку від COVID-19, одночасно консолідуючи досягнення на сьогодні й просуваючи важливі структурні реформи, спрямовані на зменшення вразливості», — зазначає Владкова-Холлар у повідомленні. За її словами, це гарантує готовність України повернутися до зростання та відновити ширші реформи, коли криза закінчиться. 

Очікується, що угода також стане каталізатором додаткової двосторонньої та багатосторонньої фінансової підтримки. «Угода підлягає затвердженню керівництвом Фонду та Виконавчою радою МВФ. Розгляд правлінням очікується в найближчі тижні», — йдеться у релізі. 

Як повідомляв УНІАН, представник Міжнародного валютного фонду Джеррі Райс раніше заявив, що фокус переговорів МВФ і України змістився на нову програму фінансування. Вона допоможе впоратися з наслідками пандемії в економіці та сфері охорони здоров'я і може стати резервною, оскільки українська влада ще не виконала умови для отримання коштів за трирічною програмою розширеного фінансування обсягом 5,5 мільярда доларів, про яку домовилися у грудні 2019 року. Національний банк України прогнозує отримання першого траншу МВФ на 2 мільярди доларів у другому кварталі 2020 року.

Роздрібна торгівля в Україні у квітні впала майже на 15%

У квітні 2020 року оборот роздрібної торгівлі в Україні скоротився на 14,9% як порівняти з аналогічним місяцем минулого року. Таке повідомлення опублікували на сайті Державної служби статистики. У квітні оборот нижчий на 23%, ніж у березні. 

Згідно з повідомленням, оборот роздрібної торгівлі у січні-квітні цього року, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, збільшився на 3,2%. У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях.

Як повідомляв УНІАН, оборот роздрібної торгівлі в Україні в січні-березні 2020 року зріс на 10,6%, якщо порівняти показник з аналогічним періодом попереднього року. 

Законопроєкт про банки передали на підпис Зеленському

«Банківський законопроєкт» передали на підпис Президенту України Володимиру Зеленському. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані на сайті Верховної Ради. «21.05.2020 закон направлено на підпис Президенту», — сказано у повідомленні про стан проходження документа. 

Йдеться про проєкт закону про внесення змін до окремих законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності №2571-д, який Верховна Рада ухвалила 13 травня. 21 травня його підписав голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Це сталося після того, як ВР розблокувала його підписання. Наразі документ очікує схвалення Президентом. 

У НБУ раніше заявляли, що цей законопроєкт називають «антиколомойським», але він скоріше «антишахрайський», і пояснили його суть.

У МЗС розповіли, як працюватиме нова Рада експортерів та інвесторів

З 21 травня 2020 року розпочинає роботу оновлена Рада експортерів та інвесторів при Міністерстві закордонних справ України (РЕІ). Оновився не лише склад Ради, але і правила її роботи. МЗС підготувало відповіді на найпоширеніші питання щодо РЕІ, передає УНН.

Що таке Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ)?

Це консультативно-дорадчий орган при Міністерстві закордонних справ України, який допомагає українському бізнесу виходити на зовнішні ринки та розвивати експортну діяльність.

Як вступити до РЕІ?

Аби стати членом РЕІ, необхідно заповнити заявку.

Хто може стати членом РЕІ?

Компанія, що прагне стати членом РЕІ, має відповідати таким критеріям:

• Щонайменше 51% її акцій належать громадянам України.
• Зареєстрована в Україні та є суб’єктом економічної діяльності згідно з чинним законодавством України.
• Є щонайменше 5 (п’ять) офіційно зареєстрованих співробітників. 
• Є вебсайт англійською мовою.

Скільки компаній вже долучились до РЕІ?

Станом на 20 травня до складу оновленої РЕІ входять 120 компаній.

Чи є кінцевий термін подання заявок на вступ до РЕІ?

Вступити до Ради експортерів та інвесторів можна будь-коли. Для цього необхідно заповнити заявку. Кінцевого терміну подання запитів на вступ немає, а нові заявки розглядаються на постійній основі.

Які основні завдання діяльності РЕІ?

• Просування українського експорту на зовнішніх ринках, зміцнення позицій на ринках, що існують, вихід на нові ринки збуту. 
• Захист інтересів українських експортерів.
• Включення пропозицій бізнесу до наповнення порядку денного двосторонніх та багатосторонніх переговорів задля просування економічних інтересів України. 
• Формування позитивного іміджу України та української продукції за кордоном, допомога в посиленні конкурентоздатності українського товаровиробника
• Збільшення обізнаності українського бізнесу про можливості експорту.
• Налагодження лінійних бізнес-контактів.
• Маркетинг інвестиційних проєктів в Україні.

РЕІ — це також інструмент практичної взаємодії між українськими експортерами, іноземними інвесторами та українськими дипломатами. Така взаємодія допоможе об’єднати зусилля держави та бізнесу.

У яких форматах буде працювати РЕІ?

Робота РЕІ буде організована за географічним та товарним принципом. Учасники Ради будуть поділені на робочі групи, які працюватимуть над спільними темами.

Засідання робочих груп будуть відбуватися згідно з графіком та затвердженим річним планом роботи РЕІ.

Засідання робочих груп відбуватимуться щодватижні за головування заступників міністра та за участю профільних департаментів МЗС.

Не рідше ніж раз на два місяці участь у засіданнях РЕІ, якщо потрібно, може брати міністр закордонних справ.

Як буде відбуватись інформування учасників РЕІ щодо можливостей експорту?

Всі учасники будуть отримувати актуальну інформацію щодо можливостей експорту на зареєстровані електронні пошти та через офіційні оголошення на сайті та у соціальних мережах.

Кабмін затвердив фінплан «Турбоатому» (TATM)

Кабінет міністрів України затвердив фінансовий план акціонерного товариства «Турбоатом», що передбачає отримання чистого прибутку розміром 522 млн 201 тис. грн. Про це повідомляє УНН із посиланням на Урядовий портал. Це рішення дасть змогу підприємству сплатити на користь держави у 2020 році 712 млн 504 тис. грн, з яких податок на прибуток становить 105 млн 365 тис. грн. 

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції заплановано на рівні 2 млрд 830 млн грн, що на 7 млн 155 тис. грн більше ніж фактично було отримано у 2019 році. Додамо, що основними замовниками заводу будуть ДП НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго». Питома вага експортних операцій зменшиться до 6%.

Також «Туброатом» має проводити активну роботу з імпортозаміщення обладнання з Росії.

У Міністерстві фінансів не відкидають можливості перегляду Держбюджету

У Міністерстві фінансів не відкидають можливість перегляду Державного бюджету України на 2020 рік. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю «НВ», повідомляє пресслужба Мінфіну. 

Відповідаючи на запитання, чи є ймовірність перегляду держбюджету, Марченко відповів: «Я не виключав би такого варіанту. Адже бюджет верстався в березні і що нас чекає до вересня, в четвертому кварталі — складно передбачити. Це може бути як якийсь позитивний сценарій, коли необхідно буде збільшувати доходи, якщо ми будемо бачити, що у нас пішов хороший тренд. За негативним сценарієм я б зараз не йшов, немає підстав. Ми і так досить жорсткий бюджет відкоригували, був секвестр певних витрат, плюс ми збільшили дефіцит». За словами Марченка, зараз ми, як і інші країни світу, виходимо з коронакризи, з карантину, йдуть ослаблення карантинних заходів. Але є ризик того, що може бути повторення спалаху.

Рада ЄС остаточно схвалила виділення Україні €1,2 млрд макрофінансової допомоги

Рада ЄС остаточно схвалила виділення Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги для подолання наслідків пандемії COVID-19. Про це повідомив у Twitter міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. «Рада ЄС схвалила виділення Україні €1,2 млрд макрофінансової допомоги, завершивши законодавчу процедуру. Я вдячний за солідарність і щиру дружбу, які ЄС демонструє у боротьбі з пандемією #COVID19 та її економічними наслідками. Ми сильніші, коли ми єдині #РазомПротиКоронавірусу», — написав дипломат.

Як повідомляється на сайті Європейської Ради, Європейська Рада ухвалила рішення про надання макрофінансової допомоги в обсязі 3 мільярдів євро для десяти країн-кандидатів та країн-сусідів для подолання кризи COVID-19 та її наслідків. 

«Макрофінансова допомога надаватиметься у формі кредитів на дуже привабливих умовах і розподілятиметься таким чином: Албанія — €180 мільйонів; Боснія і Герцеговина — €250 мільйонів; Грузія — €150 мільйонів; Йорданія — €200 мільйонів; Косово — €100 мільйонів; Молдова — €100 мільйонів; Чорногорія — €60 мільйонів; Республіка Північна Македонія — €160 мільйонів; Туніс — €600 мільйонів; Україна — €1,2 млрд», — йдеться у повідомленні. Зазначається, що така підтримка з боку ЄС допоможе цим країнам у покритті негайних фінансових потреб, які суттєво зросли внаслідок спалаху коронавірусу. Разом із допомогою від МВФ, ці фонди дадуть змогу підтримати макроекономічну стабільність та акумулювати кошти для захисту громадян та для зменшення негативних соціально-економічних наслідків пандемії. 

Як повідомлялось, 5 травня Рада ЄС на рівні постійних представників ухвалила пропозицію Єврокомісії надати до 3 мільярдів євро макрофінансової допомоги для десяти країн-кандидатів та партнерів з-поміж країн-сусідів, щоб допомогти їм у подоланні економічного падіння, спричиненого пандемією COVID-19. Для набуття чинності це рішення потребує позитивного рішення від Європейського Парламенту та Європейської Ради. Позитивне голосування під час пленарного засідання Європарламенту відбулося 13 травня.

ДУМКА ТИЖНЯ 

ОВДП VS ДЕПОЗИТ

Неодноразово ми вже описували різницю між ОВДП та депозитами. Та чи дійсно зараз вигідно інвестувати в той чи інший інструмент та який тренд ми будемо спостерігати до кінця 2020 року?

Депозитні ставки банків станом на 22.05.2020 р. 

Джерело: minfin.com 

Як бачимо, лідерство за депозитними ставками зараз тримає РВС Банк — 14,5% (11,67% за вирахуванням податків) у гривні та 4% (3,22% за вирахуванням податків) у валюті. 

Що ж до ОВДП, то їх можливо придбати зі ставкою 11% (10,84% за вирахуванням податків) в гривні та 4% (3,94% за вирахуванням податків) у доларах США. Отже, дохідність ОВДП та лідера за банківськими депозитними ставками майже однакова. Проте, це не найнадійніший банк на ринку та не має бездоганної репутації. А ОВДП на 100% забезпечені державними гарантіями. Якщо купувати валютні ОЗДП на біржі, можна отримати навіть дохідність 6,5%. 

Надалі ставки за депозитами та ОВДП знижуватимуться до рівня 9–10%. Але у ОВДП завжди буде перевага — відсутність  ПДФО. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ГРАФІКИ ЦІН АКЦІЙ (ОФІЦІЙНІ ДАНІ УКРАЇНСЬКОЇ БІРЖІ ЗА ПЕРІОД ІЗ ПОЧАТКУ РОКУ)

ОВДП

CBONDS-GBI UA — індекс українських облігацій

CBONDS-GBI UA — це індекс українського ринку державних облігацій. Його розраховує організація Cbonds на основі найліквідніших паперів сектора.

Як бачимо, вартість облігацій за цей тиждень знову трохи піднялася і повертається у звичайне русло (105,41% проти минуло тижневого показника 104,13% від номіналу).

Ефективні ставки індексу GBI UA (YTM eff) теж опустилися до рівня 12,14% в середньому. 

Нагадаємо, за результатами проведених розміщень ОВДП 19 травня 2020 року, до державного бюджету залучено 21,202 млрд грн (за курсом НБУ).

Знову розміщувалися всі короткострокові ОВДП (до 1 року), які здебільшого викупили банки. 

Курс гривні станом на 22.05.2020 р.

Курс гривня/долар на міжбанку залишався у прогнозованих значеннях.  

Цього тижня курс знову був у доволі вузькому коридорі 26,4–26,7 грн за 1 долар (готівковий курс — 26,4–26,92 грн/долар). Така ситуація склалася тому, що НБУ знову майже не виходив на ринок із пропозицією валюти. Курс міжбанку на наступному тижні прогнозуємо знову в коридорі 26,4–26,7 грн/дол., з можливим «походом» на 26,2–26 грн/дол., але ситуація неоднозначна.

Найімовірніше, що у короткостроковій перспективі до кінця літа не відбудеться значних коливань курсу гривні у бік девальвації. Усі необхідні закони, які МВФ вимагали як умову отримання чергового траншу, виконані. Кредит МВФ дасть змогу рефінансувати виплати за зовнішнім боргом та покрити дефіцит бюджету. Також у цьому допоможуть кредити від інших міжнародних організацій. 

Після довготривалого простою бізнесу під час карантину слід очікувати зростання попиту на товари та послуги від усіх країн. Це буде впливати на платіжний баланс.

Українська економіка не є стійкою до впливу негативних зовнішніх факторів як от втрата ринків збуту чи падіння вартості експортних товарів. На додачу до цього, курс гривні є таким, що плаває, а тому коливання в межах певних цінових рівнів є природним. У довгостроковому проміжку часу (десять років) гривня, найімовірніше, подолає позначку «30 грн за дол.» У найближчій перспективі гривня має всі шанси укріпитись до рівня 26,3 грн за один долар США. Однак, восени-взимку можна буде побачити в обмінниках долар по 29 гривень, якщо ситуація на зовнішніх ринках буде розхитуватись.

Коридор курсу міжбанку 26–27 грн/дол. поки задовольняє всіх учасників ринку. Очікуване знецінення гривні до 29 грн за долар не означає, що потрібно бігти й скуповувати «зелені». Валюта, яка зберігається у готівці не приносить доходу та знецінюється під впливом інфляції. Краще в період невизначеності тримати частину заощаджень в гривневих інвестиційних інструментах із високою дохідністю (державні чи корпоративні облігації), а частину — у валютних облігаціях чи акціях іноземних компаній. Так ви частково захеджуєте валютні ризики та будете отримувати дохід із грошей, який перекриватиме інфляцію.