Фондовий ринок за тиждень 25.05-29.05

Завантажити огляд.pdf

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ІНДЕКСІВ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ФОНДОВИХ РИНКІВ

НОВИНИ ЗА ТИЖДЕНЬ

Єврокомісія виділила Україні 500 мільйонів євро фіндопомоги

Європейська комісія підтримала виділення Україні другого траншу четвертої програми макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії на своєму офіційному сайті. 

Виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс підтвердив, що Україна виконала всі необхідні вимоги для отримання траншу, й пообіцяв подальшу фінансову допомогу. «У рамках четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС Україна виконала всі необхідні вимоги, й ми готові надати їй 500 мільйонів євро. Також у рамках підтримки економіки сусідніх держав у їхній боротьбі з економічними наслідками коронавірусу, ЄС надасть Україні 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги», — цитує пресслужба слова Домбровскіса. 

Загалом у рамках четвертої програми макрофінансової допомоги, запущеної у 2014 році, ЄС виділив Україні 3,8 мільярда євро.

НБУ хоче оживити довгострокове банківське кредитування

Національний банк України затвердив Положення про проведення на міжбанківському ринку операцій своп процентної ставки. Це відкриє шлях до впровадження нового інструменту, який дасть змогу пожвавити довгострокове банківське кредитування. 

Як повідомили у пресслужбі НБУ, відповідні умови для проведення таких операцій закріплені в постанові правління регулятора №67 від 28 травня, яка набуває чинності 30 травня. «Національний банк докладає багато зусиль, щоб підтримати економіку на етапі виходу з карантину. Ми знизили облікову ставку до 8% і бачимо передумови для подальшого зниження. Ми ввели довгострокове рефінансування банків на строк до 5 років, щоб вони не боялися брати кошти НБУ та направляти їх в економіку. Тепер готуємося до запуску процентного свопу, який знизить процентні ризики банків та надасть їм сміливості для розгортання кредитування», — цитує пресслужба заступника голови НБУ Олега Чурія.

Своп передбачає, що одна сторона пропонує інший фіксовану відсоткову ставку, яка нараховується на умовну суму, а інша сторона — відсоткову ставку, що плаває та буде розраховуватися на основі Українського індексу міжбанківських ставок за кредитами та депозитами овернайт (UIIR). В обумовлений термін відбуваються розрахунки сторін щодо обчислення різниці відсоткових платежів. Таким чином банки можуть мінімізувати свій процентний ризик при кредитуванні. 

«Ставка за депозитами практично завжди змінюється і може зрости, а для позичальника вона фіксована. Своп усуває цей ризик. Зі свого боку, завдяки таким операціям, Національний банк зможе посилити дієвість монетарної трансмісії. Процентні ставки в економіці будуть більш гнучко реагувати на монетарні рішення Національного банку та зміни у вартості ресурсів на міжбанківському кредитному ринку. Таким чином, введення процентного свопу не тільки стимулюватиме розгортання кредитних програм для бізнесу й населення, але також буде сприяти подальшому зниженню процентних ставок в економіці», — наголошується в повідомленні. 

В НБУ додали, що новий інструмент стане доступним після повної готовності технічного функціоналу та депозитарної системи до проведення таких операцій орієнтовно в другій половині червня. Національний банк буде проводити операції своп процентної ставки шляхом кількісного або цінового аукціону через торговельні системи Bloomberg, Refinitiv або будь-які інші сучасні програмно-технічні комплекси, що мають необхідний функціонал.

Як повідомляв УНІАН, раніше Національний банк України та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали договір про здійснення валютних операцій своп гривня/долар США обсягом до 500 мільйонів доларів для підтримки українського бізнесу в умовах пандемії коронавірусу. Договір укладено на два роки з можливістю пролонгації. Мінімальна сума траншу в рамках договору становить 25 мільйонів доларів США, а мінімальний термін траншу — до 3 місяців із можливістю роловеру.

«Потрібне втручання держави»: в аеропорту «Київ» заявили, що він може не пережити коронавірусну кризу

Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) може не пережити коронавірусну кризу, якщо не буде регуляторної підтримки держави. Про це заявила прессекретар аеропорту Галина Богданенко в ефірі «Громадського радіо». 

«Ми вже кілька місяців намагаємося змінити мінімальні ставки на обслуговування. Самі ми не можемо змінити ставки, тут потрібне втручання держави. Ми були на рівних умовах з аеропортом Бориспіль, у нас ставки були вищі й авіакомпанії обирали інший аеропорт», — сказала Г. Богданенко. Також вона додала, що для всіх аеропортів України одна ставка, а для аеропорту «Бориспіль» інша, і це створює несправедливі конкурентні умови двох аеропортів.

«Авіакомпанії обирають інший аеропорт, коли був зачинений авіапростір — всі рейси евакуаційні й гуманітарні були направлені до «Борисполя», а ми змушені були зачинити аеропорт. Тобто аеропорт не отримує ніяких доходів, а кошти на податки витрачає. Зараз потрібно хоча б пережити кризу і вийти на обсяги, які були до кризи, а це потребує не одного року» — підсумувала прессекретар. 

Виробники курятини «без антибіотиків» стануть відомі за два тижні

Моніторинг вітчизняних виробників курятини на предмет використання ними антибіотиків відновлено. Про це у коментарі УНН розповів директор Асоціації «Союз птахівників» Сергій Карпенко.  Нині перевірку проходять дві птахофабрики. «Результати та звіти будуть протягом 2 тижнів», — уточнив С. Карпенко. 

Нагадаємо, моніторинг було розпочато 1 січня 2020 року за ініціативи найбільших українських виробників курятини та яєць. Втім, через карантин аудит тимчасово зупинили. Відсутність антибіотиків у своїй продукції задекларував найбільший виробник — компанія МХП (курятина «Наша Ряба»), яку незалежні фахівці зараз перевіряють. Також участь у моніторингу беруть ЗАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур») і ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»). Мета моніторингу — показати виробників, які роблять «чистий» продукт, без використання антибіотиків.

Бізнес скорочує агроінвестиції в Україну, бо немає стимулів

Загальні капітальні інвестиції в національну економіку падають. Зокрема через відсутність стимулів зі сторони держави. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН.

У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29% менше ніж було за відповідний період минулого року (108,3 млрд грн). При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7 млрд грн у січні-березні цього року. За словами фахівця, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, — це один із найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років. Таку динаміку можна було б пов’язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19, але спад економіки пішов раніше пандемії, зазначив О. Захарчук.

«Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, в якій переважають принципи залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиційні заходи у сільському господарстві. Як результат, у сільському господарстві, яке традиційно забезпечує близько 11–15% валової доданої вартості держави, накопичуються й поглиблюються численні проблеми. Основні з них — нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів із розвитку шляхової мережі на селі», — каже фахівець.

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних та поточних заходів із підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів, створенні дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, кардинальному покращенні стану їх кредитного забезпечення та урізноманітненні кредитних інструментів із метою залучення інвестицій в АПК України на довгостроковій основі, підсумував Захарчук. Нагадаємо, найбільше інвестицій в АПК України було вкладено у 2017-2018 роках. Тоді були введені спеціальні державні програми підтримки аграріїв та дотації. 

У 2018 році інфраструктуру в АПК оновили одразу 15 підприємств: «Прогрес», «Вінницька птахофабрика» (МХП), «Генетик-Інвест», «Урманське», «Аграрна компанія 2004», МВК «Катеринославський», ВК «Дніпровський», СФГ «Мрія», ТОВ «ДФУ Агро», ФГ «Персей Агро», ТОВ «Селекційний центр свинарства», ФГ «Агротрейд 2006», ТОВ «Марлен КД», ТОВ «Агро Рось», ТОВ «Кищенці». Найбільше інвестував «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка. Його Вінницька птахофабрика витратила 2 млрд грн на розвиток тваринницьких комплексів.

Скорочення державних програм призвело до скорочення інвестицій зі сторони бізнесу.

«Зелена» енергетика залучила в Україну чотири мільярди євро інвестицій

«Зелена» енергетика за короткий час залучила в Україну 4 млрд євро інвестицій. Але вона ще потребує стимулів для капіталовкладень. Про це заявив власник консорціуму Сатурн, виконавчий партнер Energy Investment Fund Олександр Павловський в ефірі ток-шоу «Право на владу», передає УНН. 

Той факт, що Україна тільки почала розвиток виробництва електроенергії з поновлюваних джерел (сонце, вітер) і пояснює підвищений «зелений» тариф, далі він буде меншим, каже Павловський. «Якщо ми говоримо про Німеччину, де «зелений» тариф — 0,06 євро, то це означає, що в енергобалансі Німеччини зараз 43% саме поновлюваних джерел енергії. У нас — менше ніж 8%. Тому у нас ще ця галузь повинна стимулюватися, а Німеччині це вже не потрібно», — зазначив він. За словами Павловського, Німеччина йшла до такого «зеленого» тарифу двадцять років, Україна — лише п'ять років практикує «зелене» виробництво, але вже за цей час встигла залучити мільярдні інвестиції. 

Олександр Павловський також пояснив, чому Україна зменшує генерацію атомної електроенергії. «По всьому світу через вірус менше споживається електроенергії. Коли електроенергія падає, згідно з технічними характеристиками та в цілях безпеки, атомна енергетика не може виробляти більше ніж 60% від загального енергобалансу. Якщо більше — вона не може себе балансувати», — пояснив він.

При цьому Україна перебуває поки в якійсь ізоляції — до мереж Європи вона ще не приєднана, а Росія і Білорусь хоче продавати свою електроенергію, але не купувати в Україні.

Економіка Німеччини увійшла в рецесію

Економіка Німеччини зазнала найбільшої рецесії з часів глобальної фінансової кризи 2008–2009 років. Через пандемію коронавірусу валовий внутрішній продукт ФРН у першому кварталі 2020 року скоротився на 2,2%. Про це 25 травня повідомила німецька статистична служба Destatis.

Більше падіння спостерігалося лише в першому кварталі 2009 року, коли ВВП скоротився на 4,7%, нагадують у відомстві. Економічний спад зачепив і торгівлю Німеччини з іншими країнами: на 4% скоротився експорт товарів, а експорт послуг зріс лише на 0,7%. Імпорт і товарів, і послуг упав на 1,6%. 

У Німеччині карантин через епідемію коронавірусу ввели 22 березня. Хоча він був не такий строгий, як у решті країн, німецькі економісти вже прогнозують ще більше падіння ВВП у другому кварталі, передає MarketWatch.

ДУМКА ТИЖНЯ 

Коментар щодо політики рефінансування НБУ 

Загальний стан економіки країни під час кризи очікувано погіршився. Стагнація української економіки, особливо виробництва, почалася з середини 2019 року. У 2019 році показник падіння виробничих потужностей склав -6,5% в агросекторі, -7,6% у металургії, -10,1% в енергетиці. Ці сектори виробляють, приблизно, 40% ВВП країни. У 2020 році тренд стагнації триває. Наприклад, падіння у виробництві електроенергії станом на кінець травня 2020 року становить -11,4% (місяць до місяця попереднього року).

При такому падінні темпів виробництва Центробанк проводить політику інфляційного таргетування, намагаючись знизити вартість грошей. Зокрема, у 2020 році облікову ставку регулятора знизили до 8%, а таргет по інфляції споживчих цін на кінець року встановили на рівні 5% ± 1%. Станом на кінець квітня 2020-го споживча інфляція становить 2,1% (місяць до місяця попереднього року). При цьому індекс цін виробників промислової продукції становить -4,9% (місяць до місяця попереднього року). Кредити суб'єктам господарювання скоротилися на 2% як порівняти з початком 2020 року, а кредити фізособам — на 1%.

У такій ситуації НБУ прийняв ряд заходів зі стимулювання економіки:

• припинено вимоги накопичення буферів капіталу банків;
• НБУ рекомендував банкам утриматися від виплати дивідендів, що дасть змогу зберегти запас капіталу для відновлення кредитування;
• підвищена частота операцій і продовжений термін кредитів рефінансування;
• запроваджено інструмент довгострокового рефінансування.

Зараз ставка рефінансування визначається за формулою: облікова ставка + надбавка. Розмір надбавки визначається як 0%, отже, НБУ рефінансує банки під 8% річних під заставу високоліквідних паперів. До них відносяться держоблігації, муніципальні облігації та корпоративні облігації з держгарантією.

Рефінансування під 8% на термін більше ніж 30 днів на 102 млн дол. збільшує грошову масу на 0,15%. Гроші від рефінансування дають змогу знизити ставки за кредитами для бізнесу. Це стимулює економіку та зростання цін до таргету, згідно з інфляційною політикою НБУ. 

Важливо, що ініціатива рефінансування дала можливість Мінфіну відновити первинні розміщення коротких ОВДП зі ставкою 11,3–11,4% (скуповували папери на цьому аукціоні в основному банки). Це дозволило стабілізувати прибутковість вторинного ринку з 16–17% до 11–12%  залежно від дюрації.

Ми вважаємо, що крок НБУ дасть можливість стимулювати виробництво за умови продовження політики рефінансування. При цьому рух за дохідностями ОВДП у гривні на первинному і вторинному ринках буде прагнути до 9%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ГРАФІКИ ЦІН АКЦІЙ (ОФІЦІЙНІ ДАНІ УКРАЇНСЬКОЇ БІРЖІ ЗА ПЕРІОД ІЗ ПОЧАТКУ РОКУ)

ОВДП

CBONDS-GBI UA — індекс українських облігацій

CBONDS-GBI UA — це індекс українського ринку державних облігацій. Його розраховує організація Cbonds на основі найліквідніших паперів сектора.

Вартість облігацій за цей тиждень знову піднялася та становить 106,04% від номіналу (проти минуло тижневого показника 105,41%).

Ефективні ставки індексу GBI UA (YTM eff) теж опустилися до рівня 11,94% в середньому. 

Нагадаємо, за результатами проведених розміщень ОВДП 26 травня 2020 року, до державного бюджету залучено 1,036 млрд грн. 

Курс гривні станом на 29.05.2020 р.

Курс гривня/долар на міжбанку перевершив прогнозовані значення минулого тижня. 

Цього тижня курс виріс із 26,57 грн до майже 27 грн за 1 долар (+1,54%) (готівковий курс — 26,7–27,1 грн/долар). Після послаблення карантину, як ми неодноразово відзначали, курс попрямував вверх, учасники ринку збільшили свою активність та присутність, економіка показує початки відновлення.

Курс міжбанку на наступному тижні прогнозуємо в коридорі 26,5–27,5 грн/дол. США. Волатильність та обсяги збільшуються.

Коридор курсу міжбанку 26–27,5 грн/дол. поки задовольняє всіх учасників ринку, особливо аграріїв, у яких зараз посівна. 

У цей період невизначеності рекомендуємо тримати частину заощаджень в гривневих інвестиційних інструментах із високою дохідністю (державні чи корпоративні облігації), а частину — у валютних облігаціях чи акціях іноземних компаній (в т.ч. аграрних). Так ви частково захеджуєте валютні ризики та будете отримувати дохід із грошей, який перекриватиме інфляцію.