ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ІНДЕКСІВ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ФОНДОВИХ РИНКІВ
НОВИНИ ЗА ТИЖДЕНЬ
Платежі за держборгом у 2021 році складуть 600 мільярдів гривень — Мінфін
Платежі з погашення та обслуговування державного боргу України у 2021 році орієнтовно становитимуть близько 600 млрд грн. Про це повідомив під час «години запитань» до уряду у Верховній Раді міністр фінансів Сергій Марченко. «У нас дефіцит державного бюджету цього року 7,5% валового внутрішнього продукту. Наступного року ми плануємо цей дефіцит скоротити. На сьогодні єдине, що можу сказати, що прогнозні платежі за державним боргом наступного року становитимуть орієнтовно 600 млрд грн», — сказав він.
Як повідомляв УНІАН, державний і гарантований державою борг України за травень цього року в еквіваленті в національній валюті зріс на 0,59% — до 2,209 трлн грн, а в еквіваленті в іноземній валюті виріс на 0,83% — до 82,12 млрд дол.
Прем’єр-міністр Шмигаль розповів про формування бюджету на 2021 рік
Уряд знаходиться у процесі макроекономічного планування на 2021 рік. Чітко враховані соціальні зобов’язання перед українськими громадянами та перед міжнародними та внутрішніми партнерами. Про це під час години запитань до уряду у парламенті повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, передає кореспондент УНН.
«Ми знаходимось у процесі макроекономічного планування і створення так званої бюджетної резолюції, хоча законом знято це у цьому році у зв’язку з коронавірусом, але Мінфін працює. Ми чітко впевнені в тому, що виконаємо усі зобов’язання перед медичною та соціальною сферою, перед нашими освітянами. Ми чітко врахували підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня до 5 тисяч гривень. Чітко розуміємо, як плануватимемо і виконуватимемо бюджет наступного року, і тому числі по погашення міжнародних і внутрішніх боргових зобов’язань», — сказав Шмигаль.
Відставка голови НБУ: Бізнес-спільнота зробила спільну заяву
Бізнес-спільнота, до якої належить Американська торговельна палата в Україні, ЄБА, Незалежна асоціація банків України, Спілка українських підприємців та Форум провідних міжнародних фінансових установ, занепокоєна відставкою голови НБУ Якова Смолія, майбутньою незалежністю НБУ та продовженням співпраці з МВФ. Про це йдеться у спільній заяві бізнес-спільноти, передає УНН.
«НБУ є найбільш надійною установою серед іноземних інституційних інвесторів та бізнес-спільноти. Таким чином, відставка Якова Смолія через політичний тиск посилає бізнесу та інвесторам тривожний сигнал та ставить під сумнів похвальні економічні цілі уряду та зобов’язання президента захищати кожного інвестора в Україні. Деякі інвестори вже призупинили нові інвестиції, оскільки рішення уряду не відповідають його намірам щодо залучення прямих іноземних інвестицій. Більше того, транзакція про розміщення єврооблігацій, яку вчора проводило Міністерство фінансів, на суму 1,75 мільярда доларів США, була скасована. Це безпрецедентна подія, яка вплине на можливості України отримати доступ до ринку та ціну, яку вона платить за цей доступ», — йдеться у заяві.
Додається, що бізнес-спільнота відзначає досягнення НБУ під керівництвом Якова Смолія.
«На відміну від попередніх криз, банківська система сьогодні не є тягарем для економіки, а скоріше її рятівником. Помірна інфляція, ефективна політика з плаваючою ставкою та валютною лібералізацією, низький дефіцит поточного рахунку, значні міжнародні резерви та виважена фіскальна політика — це все найкращі міжнародні практики, основи майбутніх інвестицій та неймовірні досягнення НБУ під керівництвом Якова Смолія. Ці досягнення, які важко виборювалися і стримували кризу COVID-19, стали б фундаментом для надходження прямих іноземних інвестицій», — вказують підписанти.
Бізнес-спільнота закликала президента України Володимира Зеленського «ефективно взаємодіяти» з центральним банком, «не здійснювати тиску на команду НБУ та залишити в повному складі виконувати свої функції членів правління НБУ», а на посаду голови НБУ подати кандидатуру «правонаступника з бездоганною репутацією, який збереже незалежність НБУ та продовжить його поточний курс, зокрема монетарну політику, підтримку макроекономічної стабільності та інфляційне таргетування».
Нагадаємо, пізно ввечері 1 липня голова Національного банку України Яків Смолій подав Президенту Володимиру Зеленському заяву про свою відставку через «систематичний політичний тиск». Пізніше Зеленський вніс у ВР проєкт постанови про звільнення Я. Смолія з посади голови НБУ.
Ввечері 2 липня в Офісі Президента повідомили, що В. Зеленський провів консультації з керівництвом Національного банку України та учасниками фінансового ринку щодо кандидатури нового голови НБУ.
Україна отримає 350 млн доларів кредиту від Світового банку
Рада виконавчих директорів Світового банку ухвалила рішення про виділення Україні 350 млн доларів кредиту. Перший транш піде на економічне відновлення, підтримку реформ і пом'якшення наслідків пандемії COVID-19. Про це йдеться в повідомленні на сайті банку, передає РБК-Україна.
За словами директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Арупа Бенерджі, 350 млн доларів виділяється на підтримку державного бюджету.
«Світовий банк вітає зобов'язання уряду щодо реформ, спрямованих для підготовки економіки до відновлення зокрема, суттєві кроки, зроблені для зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель і збільшення виплат вразливим групам населення похилого віку», — додав він. Крім того, у банку відзначають реформу газового сектору України шляхом створення незалежного оператора ГТС, а також прийняття закону про відкриття ринку сільськогосподарських земель.
Кабмін погодив підвищення мінімальної зарплати
Кабінет міністрів України погодив підвищення мінімальної зарплати в Україні. Про це під час брифінгу повідомила міністр соціальної політики Марина Лазебна. Так, з 1 вересня вона зросте до 5 тисяч гривень, з 1 січня 2021 року — до 6 тисяч гривень, а з 1 липня — до 6,5 тисячі гривень. «Підвищення мінімальної заробітної плати — це підвищення рівня життя наших громадян, особливо працюючих людей, які отримують найменші доходи. І підвищення мінімальної зарплати — це боротьба з бідністю», — зазначила міністр.
Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський розпорядився підвищити заробітну плату медичним працівникам з 1 вересня 2020 року. За даними Євростату, мінімальна зарплата в Україні у 9–12 разів менше, ніж у найбагатших країнах Європейського союзу.
Доходи держбюджету різко зросли: «Нафтогаз» і «ПриватБанк» заплатили дивіденди
Прибуток двох держпідприємств за 2019 рік забезпечив понад половину доходів держбюджету в червні 2020 року. Доходи державного бюджету України за червень 2020 року склали 131,2 млрд грн. Більшу частину доходів (64,2 млрд грн) забезпечили державні «Нафтогаз» і «ПриватБанк». Про це повідомляє Державна казначейська служба України.
За даними Держказначейства, доходи держбюджету в червні були на 10,8% (на 12,8 млрд грн) більші, ніж у плані, скоригованому після змін до держбюджету у квітні. Всього за січень-червень до держбюджету надійшло 519,4 млрд грн, що на 6,2% (34,1 млрд грн) менше, ніж було заплановано.
Водночас сума коштів на Єдиному казначейському рахунку за місяць збільшилася більш ніж у два рази та на 1 липня становить 75,7 млрд грн (місяцем раніше — 32,5 млрд грн).
Як повідомляло РБК-Україна, НАК «Нафтогаз України» 30 червня перерахував у державний бюджет другий дивідендний платіж із прибутку за 2019 року розміром 39,625 млрд грн.
Нагадаємо, в кінці червня державний «ПриватБанк» перерахував у держбюджет 24,5 млрд грн дивідендів, що становить 75% чистого прибутку банку за 2019 рік.
«Центренерго» в рамках плану погашення заборгованості перед держшахтами сплатило їм в червні-липні 102 млн грн
ПАТ «Центренерго» в червні-липні перерахувало 102 млн грн державним вугільним шахтам у рамках плану погашення заборгованості перед ними. Про це повідомила пресслужба генкомпанії в п'ятницю. Згідно з повідомленням, 53 млн грн із вказаної суми були перераховані в останні два тижні червня, 49 млн грн — 1 липня. Загальна сума, запланована до оплати в липні, складе 120 млн грн, уточнили в пресслужбі з посиланням на в.о. генерального директора ПАТ «Центренерго» Олександра Корчинського.
«Ми розробили план розрахунків з українськими вугільними шахтами, який вже реалізуємо (...) Незабаром це дозволить зняти питання про зарплату шахтарів із порядку денного, якщо, звичайно, на шахті не буде зловживань», — цитує Корчинського пресслужба Центренерго.
Нагадаємо, як повідомлялося з посиланням на голову Фонду держмайна Дмитра Сенниченко, заборгованість генкомпанії перед державними шахтами складала на кінець червня 350,7 млн грн.
Голова ФДМУ видав наказ щодо створення конкурсної комісії з відбору радників з приватизації ПАТ «Центренерго». «Інвестиційні радники вже працюють з 5 об'єктами великої приватизації, і Фонд державного майна України розпочав процедури відбору радників із приватизації для Центренерго. У лютому будуть запущені процедури підготовки до приватизації ряду наступних об'єктів великої приватизації. З метою детального аналізу стану справ у компанії за результатами 2019 року Фонд держмайна також залучає аудиторську компанію з бездоганною репутацією», — прокоментував рішення Дмитро Сенниченко.
Нагадаємо, що нещодавно Фонд держмайна також здійснив ротацію членів наглядової ради ПАТ «Центренерго», а також видав наказ про проведення конкурсу на керівника Центренерго та направив наказ до Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства для його організації.
Дмитро Сенниченко повідомив, що виконання цих невідкладних заходів забезпечить максимально прозору та конкурентну приватизацію і 100-відсоткове виконання закладених у державний бюджет-2020 планів надходжень від приватизації.
Цей крок здійснений у рамках загальної політики ФДМУ щодо ліквідації корупційних схем на державних підприємствах і залучення стратегічних інвесторів у вітчизняну економіку. Фонд держмайна оцінює чистий збиток ПАТ «Центренерго» за 2019 рік на рівні понад 2 млрд грн, тому буде проведений аудит Центренерго ФДМУ.
ДУМКА ТИЖНЯ
ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» — ІНВЕСТИЦІЙНА МОЖЛИВІСТЬ?
З 19 червня 2020 року акції ПАТ «Центренерго» знецінились з 6,4 грн до 5,1 грн за акцію (-20%). Таке падіння зумовлене затяжним конфліктом між колишніми «контролерами» підприємства та новим менеджментом. Проте, чи все так погано на підприємстві та чи почнеться відновлення ціни?
Справедлива вартість компанії становить 9,47 грн за акцію за результатами першого кварталу 2020 року. Під справедливою вартістю акції в цьому випадку розуміємо відношення власного капіталу, що належить акціонерам, на одну акцію. Однак, підприємство кожного кварталу демонструє збитки, які зменшують величину власного капіталу підприємства і, як наслідок, знижують справедливу вартість. Враховуючи, що поточна ціна складає 5,1 грн, ми розуміємо, що ринок продисконтував майбутні фінансові результати підприємства як збиткові.
У ситуації, що склалася, говоримо про дві точки зору, які пов’язані з майбутньою приватизацією підприємства: 1, приватизація буде непрозорою і підприємство буде й надалі збитковим задля зниження ціни на аукціоні; 2, новий менеджмент буде готувати підприємство до приватизації шляхом оптимізації діяльності та покращення фінансових результатів.
Висновок тут доволі простий — у довгостроковій перспективі підприємство вийде в прибуток, і ціна акції може сягнути 20-25 грн залежно від дивідендної політики. Проте наразі є висока ймовірність оновити історичні мінімуми на рівні 4 грн за акцію. У ціновому діапазоні 4-5 грн можна входити у цей актив, якщо хочете стати акціонером ПАТ «Центренерго» на найближчі кілька років.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ГРАФІКИ ЦІН АКЦІЙ (ОФІЦІЙНІ ДАНІ УКРАЇНСЬКОЇ БІРЖІ ЗА ПЕРІОД ІЗ ПОЧАТКУ РОКУ)
ОВДП
CBONDS-GBI UA — індекс українських облігацій
CBONDS-GBI UA — це індекс українського ринку державних облігацій. Його розраховує організація Cbonds на основі найліквідніших паперів сектора.
Середня вартість українських облігацій на цьому тижні залишилась нижче 110% і оновила максимуми (109,55%). Показник становить 108,87% від номіналу (проти минуло тижневого показника 109,36%).
Ефективні ставки індексу GBI UA (YTM eff) на цьому тижні підвищилися до рівня 11,08% (в середньому). Показник минулого тижня був на рівні 10,7%.
За результатами проведення розміщень ОВДП Міністерством фінансів України 30 червня 2020 року, до державного бюджету залучено 1,272 млн грн.
Нагадаємо, що Угоду про розміщення Україною єврооблігацій на $1,75 млрд із погашенням у 2033 році скасовано (02.07.2020). «У світлі останніх повідомлень [відставка Голови НБУ] Україна, представлена міністром фінансів, вирішила не розміщувати єврооблігації, номіновані в доларах із терміном погашення у 2033 році, та скасувати достроковий викуп частини непогашених випусків», — йдеться в заяві Мінфіну, опублікованій на сайті біржі Euronext.
Курс гривні станом на 03.07.2020 р.
Курс гривня/долар на міжбанку вийшов із прогнозованого коридору значень минулого тижня через неочікуване звільнення голови НБУ Я. Смолія.
Цей тиждень виявився цікавим на новини від НБУ. Основною новиною стала інформація про відставку Якова Смолія. Це вплинуло на курс готівковий, НБУ та міжбанку. За словами колишнього очільника Нацбанку це сталося через «політичний тиск». «Ми бачимо пряму політичну вмотивованість позицій і рішень деяких окремих членів Ради НБУ, зокрема голови. Я нагадаю, що глава Ради [Богдан Данилишин] неодноразово публічно висловлював свої позиції щодо переговорів з колишніми власниками ПриватБанку, де-факто про повернення їм уже здорового банку, який держава докапіталізувала», — підкреслив голова НБУ.
На початку тижня курс міжбанку коливався в мінімальному коридорі 26,6-26,7 (середній готівковий курс за цей тиждень — 26,55-27,3 грн/долар), але з середи почав зростати (гривня девальвувала) до 27,2-27,3 грн/дол. Прогнозуємо, що наступний тиждень буде досить волатильним 26,5–28 грн/дол США. Є побоювання щодо зростання інфляції та більшої девальвації на цьому фоні.
У цей період невизначеності рекомендуємо тримати частину заощаджень в гривневих інвестиційних інструментах із високою дохідністю (державні чи корпоративні облігації), а частину — у валютних облігаціях чи акціях іноземних компаній (у т.ч. аграрних). Так ви частково захеджуєте валютні ризики та будете отримувати дохід із грошей, який перекриватиме інфляцію, яка знижується, та девальвацію у випадку форс-мажору.
