Американський фондовий ринок, як і більшість інших фінансових ринків світу, у травні цього року впали через зрив підписання торговельної угоди між Китаєм і США. Країни з найбільш стабільними економіками не змогли домовитися між собою і де-факто розпочали торговельну війну.
Головним каменем спотикання на переговорах між двома сторонами, на нашу думку, стало питання про інтелектуальну власність і захист авторських прав. Президент США Дональд Трамп раніше звинувачував Китай у тому, що вони крадуть інтелектуальну власність у Сполучених Штатів та наживаються на цьому. Д. Трамп, як ми розуміємо, прагнув змусити Китай прийняти закони, які б захищали авторські права і патентне право у КНР.
Не секрет, що значна частина китайської економіки залежить від виробництва величезної кількості підробок під світові бренди, і Китай справді краде технології, ігноруючи законодавство у сфері авторських прав. Це часто дає змогу виробляти в Китаї підроблені товари дешевше, ніж в інших країнах. У випадку прийняття законів про захист авторських прав, могла б скластися ситуація, коли правоохоронні органи КНР будуть вимушені закривати численні виробництва в країні, які орієнтовані як на зовнішній, так і на внутрішній ринок споживачів.
Китай не міг і не може вдаватися до таких заходів. Закриття Abibas нанесе більш серйозний удар по промисловості країни, ніж введення мита на китайські товари зі сторони США. Розуміючи ситуацію, Китай у відповідь на пропозицію Д. Трампа запропонував альтернативний варіант. Замість ухвалення законів КНР може затвердити ряд підзаконних актів, які б де-юре дали змогу Китаю задовольнити вимоги американського президента, але де-факто не стали б дієвими засобами захисту інтелектуальної власності. Факт підміни законів підзаконними нормативними актами й призвів до того, що США звинуватили саме Китай у зриві угоди. У слід за цим, Д. Трамп підняв розмір мита на китайські товари.
У найближчій перспективі країни не зможуть домовитися. Принципи інтелектуальної власності та факт існування Abibas не дадуть сторонам можливість знайти компроміс. З огляду на такий стан справ, чимало експертів вважають, що на фінансових ринках буде продовжуватися корекція, орієнтована на зниження.
Однак, інвесторам не слід занадто перейматися з приводу введення мита США відносно товарів з Китаю, і ми пояснимо чому.
Загальна сума митних зборів на китайські товари з урахуванням чинних тарифів не така велика — близько 50 млрд доларів на рік (25% від 200 млрд доларів). Проте, Д. Трамп не був би собою, якщо б допустив факт обвалення фондового ринку США.
З початком торговельної війни Д. Трамп намагатиметься ще активніше впливати на ФРС і змушувати регулятора пом’якшувати свою грошово-кредитну політику. Також він додатково розпочне валютну війну з Китаєм й кампанію з ослаблення долара США. Це, у свою чергу, може стати напрочуд потужним стимулом для зростання фондового ринку США.
ФРС уже почав поступатися Д. Трампу і готується до майбутньої м’якої монетарної політики. Зокрема, Лейл Бернард, член ради правління ФРС, заявила, що регулятор може прийняти стратегію «опортуністичної рефляції», в умовах якої зростання рівня інфляції вище цільового рівня стане для ФРС допустимим. Це означає, що регулятор уже замислився про можливі обґрунтування доцільності майбутньої зміни своєї політики.
Китай так само не залишиться осторонь і буде змушений відповісти. Зокрема, у травні 2019 року в КНР послабили курс юаня відносно долара на 3%. Народний банк Китаю з 15 травня знизив норму резервування для малих і середніх банків на 8%. Саме тому, крім торговельної війни, між Китаєм і США назріває валютна війна. У підсумку це може вилитися в те, що вся важкість від протистояння двох наймогутніших економік світу впаде «на плечі грошей», а не на вартість активів (детальніше у статті «Фондовий ринок США — падати не можна»). Активи, зокрема фондовий індекс S&P 500, на фоні послаблення грошей можуть продовжити своє зростання до нових висот.
Аналітики ТОВ « Фрідом Фінанс Україна».