Щоб заробити, трейдеру необхідно враховувати зміни ціни активів, коли інші учасники ринку знаходяться у пошуку кращих умов для здійснення операцій. Класичним та ефективним джерелом доходу є різниця у котируваннях. Ті, хто заробляє на коливаннях ціни, враховують величину спреду. Якщо цього не робити, прибуток може перетворитися на збиток. Розповідаємо, що таке спред у трейдингу, як його використовувати для заробітку, з чим треба ознайомитись новачкам та які нюанси врахувати під час укладання договорів.
Спред між bid і ask: суть поняття
Спред на біржі – це різниця між цінами пропозиції (заявки на продаж – ask) та попиту (заявки на купівлю – bid) на ринковий актив у конкретний момент часу. Вимовляється як «спред». Походить з англ. spread, що перекладається як «розкид», «розмах». Така різниця існує, оскільки покупці прагнуть купити якнайдешевше, а продавці — продати актив дорожче. Кожна зі сторін не поспішає змінювати свою позицію. Це базові поняття торгівлі на біржі. Необхідно врахувати, що для виміру спреду використовуються пункти, а не грошові одиниці.
Брокерські контори одержують дохід на спредах. Потрібно розуміти, що не інвестори здійснюють угоди на біржах, а брокери, просто їхня діяльність залишається поза увагою. Залежно від тарифів брокерської компанії, дохід може відрізнятися. Комісійні та розмір суми, на яку «аск» перевищує «бід», — головний спосіб отримання доходу для посередників. Біржовий спред буває двох видів:
-
Плаваючий. Варіюється в межах якогось діапазону. Його значення може змінитися щохвилини, що залежить від ринкової ситуації. Зустрічається на біржах та на Forex. Подібний інструмент представляє інтерес для трейдерів у довгостроковій перспективі. З його допомогою можна знайти потрібний момент для відкриття позиції. Мінімальний спред встановлюють маркетмейкери (контрагенти), багато з яких можуть бути брокерськими компаніями. Розмір його значення збільшується при просуванні до ціноутворювача (трейдера/інвестора). Це два основних гравці за будь-якої ринкової угоди.
-
Фіксований. Формування такого спреду можна спостерігати у тих випадках, коли один оператор ринку забезпечує одночасно купівлю та продаж. У більшості випадків подібне трапляється при торгівлі валютою, зокрема у посередників на міжнародному ринку «Форекс». І тут різниця між ціною валюти «бід» і «аск» – фіксована. На фондовому ринку такий різновид спреду зустрічається при маржинальній торгівлі контрактами CFD.
Істотно на цей показник впливає глибина bid і ask. Підвищення цього значення може спостерігатися, коли менша кількість покупців розміщує лімітні заявки на придбання акцій, валюти, ф'ючерсів або менше продавців виставляє лімітні ордери на продаж. Для отримання гарантії успішності використання лімітного ордера на покупку треба обов'язково брати до уваги значення spread.
Після оцінки ринкової ситуації, щоб отримати дохід, продавець під час падіння ціни знижує «аск». Якщо вартість зростає, покупець підвищує «бід». Побачити ціни купівлі/продажу активу можна в «склянці» торгового термінала, в якому міститься вся потрібна інформація про угоди. На всіх цінових рівнях учасник ринку може оцінити, яку частину цінних паперів валюти бажають купити/продати за цією вартістю. Зазвичай зверху червоним кольором виділено ціни продажу, знизу зеленим кольором ціни придбання.
Як пов'язані поняття спреду та ліквідності
Різниця у ліквідності активу визначає величину витрати між bid та ask від одних цінних паперів, валют до інших. Spread між продавцями та покупцями – це де-факто міра ліквідності. Для різних ринків її значення відрізняється. Взаємозв'язок має зворотний характер — чим менша величина спреду, тим вища ринкова ліквідність.
Найбільш ліквідним ринком вважається Forex. Спред на ньому має найнижчі значення (1/100 %). Акції відомих емітентів («Гугл», «Епл», «Тесла») мають великий попит, тому вони характеризуються невеликою різницею між ціною пропозиції та попиту. За високої ліквідності ринку часто виникає фіксований спред. Для цінних паперів, емітентом яких виступають маловідомі компанії, які не становлять інтересу для інвесторів, характерні низькі обсяги торгів. У цьому випадку різниця між bid і ask буває високою.
Спред у трейдингу також часто відбиває ймовірність ризику маркетмейкера під час пропозиції угоди. Так, різниця між bid та ask у опціонів та ф'ючерсів нерідко має значно більший відсоток від їхньої вартості у порівнянні з торгівлею валютою та акціями. На ширину цього діапазону впливає як ліквідність, так і швидкість мінливості ціни.
Приклади різниці між bid та ask
Коли bid активу дорівнює $39, а ask для нього становить $40, то значення спреду в цьому випадку – $1. Ця величина може вказуватися у відсотковому співвідношенні. Найчастіше вона розраховується як відсоток від найнижчої ціни продажу.
Для описаного прикладу спред розраховують так:
$1 ÷ $40 × 100 % = 2,5 %.
Спред закриється, коли потенційний покупець висуне пропозицію про купівлю активу дорожче або продавець захоче продати його дешевше.
Розглянемо ситуацію, коли інвестор має на меті купити 100 акцій по $140, а ринкова їхня вартість становить $140,08. У цьому випадку спред становитиме $140,08 – $140= $0,08. Різниця невелика, але на великих угодах сума може бути суттєвою. При покупці 100 акцій розкид складе $8.
Як торгувати зі спредом
Відкриваючи позицію, трейдер автоматично отримує збиток, який дорівнює величині спреду. Коли він змінить котирування у напрямку угоди хоча б на два пункти, можна перевести її у беззбиткову позицію. Щоб отримати дохід, зміни мають бути на більшу кількість пунктів. Тобто спред у біржовій торгівлі – це своєрідні комісійні. Вони стягуються автоматично, коли відкривається угода. Встановлення обмежень на різницю бід-аск дозволяє регулювати ліквідність ринку.
Щоб приділяти менше уваги розкиду цін, використовують такі інструменти, як stop-loss і take-profit. Покупець/продавець встановлюють бажані ціни купівлі/продажу. Угода відбувається, коли вони збігаються.
Торгуючи на валютному ринку, треба пам'ятати, що bid трохи більше, ніж показує графік. Коли сигнал спрацьовує, необхідно враховувати час покупки. При встановленні тейк-профіту до цього необхідно додати вже виставлені тейк-профіт та спред. Найменше уваги можна приділяти валютній парі, різниця курсів яких мінімальна. Але є менш ліквідні пари, наприклад долар-датська крона. У цьому випадку необхідно обов'язково використовувати тейк-профіт. Стоп-лосс вважається від точки сигналу.
Коли актив продається, сигнал stop-loss надходить трохи раніше – поки не досягнуто встановленого значення. Така ситуація визначена тим, що ціна «аск» трохи вища за ринкову. З'являється ризик, що стоп-лосс через різницю спрацює під час продажу. Тому виставляти його треба на значеннях вищих. Це дозволить врахувати суму угоди, величину спреду. Скільки пунктів зверху потрібно, залежить від вибраної пари валют. Виставляючи наказ take-profit на продаж, потрібно брати значення, яке нижче за ринкову вартість.
Резюме
Спред за своєю суттю є різницею між максимальною ціною, яку покупець готовий заплатити за актив, та найнижчою ціною, яка буде прийнятна для продавця. На його величину впливають ліквідність активу, обсяги угод, ситуація на ринку, коли під впливом різних факторів змінюються курс і спред.
Найширша витрата ask-bid зустрічається на ринках з великими розривами між цінами найкращих інвесторів та маркетмейкерів. Вузькі спреди мають акції компаній із високою капіталізацією. Розмір різниці між «бід» та «аск» визначає дохід учасника ринку. Якщо її завищено, заробити складно. Як правило, спровокувати таку ситуацію можуть активні покупки чи панічні продажі.
При правильному розрахунку спреду можна отримати добрий прибуток. Стежити за станом цієї величини мають усі учасники ринку.
