Що таке єврооблігації?

Вкладати гроші в валюті можна по-різному. Надійністю відрізняється їх вкладення у валютні облігації корпорацій і держав. Тим, кого цікавить інвестування, а також всім, хто шукає спосіб зберегти заощадження, варто детальніше ознайомитися з інформацією про єврооблігації. Поговоримо про те, що вони собою представляють і як інвестувати без ризиків. 

Що таке єврооблігації 

Облігації ─ боргові цінні папери з фіксованим прибутком. Їх можна порівняти з банківським депозитом. Тільки в цьому випадку інвестор виступає кредитором для корпорації або держави. Весь період, поки папери перебувають у власності інвестора, держатель отримує виплати за процентною ставкою. Дають таке право купони, які мають єврооблігації. Коли закінчується термін дії боргових розписок, інвестору повертають повну їх вартість. 

Єврооблігації ─ це боргові цінні папери, що випускаються в іноземній валюті (доларах, фунтах і ін.). «Євро» ─  просто приставка, додавання якої визначено історично, адже перші облігації були випущені в Європі, а саме в Італії в 1963 році. Там же переважно і ведеться торгівля. Випускаються єврооблігації міжнародними організаціями, урядами, муніципалітетами, великими компаніями, які ставлять перед собою мету отримати додаткові кошти для свого розвитку. В основному термін їх дії становить 1-40 років.

На сленгу фінансистів єврооблігації  ─ це «євробонди» (від англ. Eurobond). Звертаються на зарубіжних біржах і торгових майданчиках країни емітента. Їх переваги: ​​

1. Високий прибуток в порівнянні з валютними депозитами. Прибутковий капітал можна розрахувати відразу. 

2. Допустимість подвійної деномінації, коли виплати проводять у валюті, яка відрізняється і від держави емітента, і від тієї, в якій випущені боргові розписки. Наприклад, український інвестор купив фунтову єврооблігацію і бажає отримувати доларові купони. 

3. Можливість використовувати цінні папери як заставу при оформленні кредиту в банку. 

4. Надійність. Невисока ймовірність дефолту, гарантований викуп після закінчення терміну погашення. 

5. Ліквідність. Ви можете продати єврооблігації в будь-який момент. При банківських вкладах достроково вилучити кошти без втрати відсотків часто немає можливості. 

Випускаються євробонди в обіг через міжнародний синдикат андеррайтерів, що складається з менеджерів позики. Вони дають гарантії виплати за боргами, навіть якщо організація зазнає збитків або збанкрутувала. До емісії можуть допустити лише компанії, що мають міжнародний кредитний рейтинг. Він впливає на процентну ставку. Чим вище рейтинг, тим нижче показник. 

Найнадійнішими вважаються єврооблігації внутрішньої державної позики (ОВДП) України. Зараз процентна ставка за ними становить 5% річних в доларах. Це вище, ніж за  валютними депозитами у багатьох українських банках.

Види єврооблігацій 

Єврооблігації класифікують за різними критеріями. За тривалістю дії позики виділяють їх види: 

короткострокові (що знаходяться в обігу до року), середньострокові (1-10 років), довгострокові (від 10 років і більше). 

За методами виплати доходів розрізняють наступні види євробондів:

1. З фіксованою ставкою. Процентні виплати за такими облігаціями визначають заздалегідь. Проводять їх 1-2 рази в рік. Найчастіше це довгострокові цінні папери. 

2. З плаваючим відсотком. Середньо- і довгострокові євробонди з виплатами що можуть змінюватись. Їх час від часу коригують. 

3. З нульовим купоном. Виплат за такими облігаціями немає. Дохід залежить від різниці курсів при вкладенні коштів та продажу боргових цінних паперів. 

4. З приростом капіталу. У цьому випадку емітент гарантує, що вартість погашення буде вищою за номінал і ціни розміщення. 

5. З глибоким дисконтом. Це означає, що вартість продажу боргових розписок нижча, якщо порівнювати з погашенням. 

Якщо брати до уваги дату погашення, то вона може бути єдиною, мати кілька варіантів (за графіком) або умову дострокового погашення. 

Як купити єврооблігації 

Боргові цінні папери можна придбати на зовнішніх ринках при наявності вільних коштів на рахунках в іноземних банках, зробити покупку через комерційні організації або скористатися послугами інвесткомпаній. Ціна одного такого паперу становить $ 1 150. Євробонди продаються лотами, кількість облігацій в яких різна: 100 шт., 200 шт. і т. д. З цієї причини інвестиції в єврооблігації вимагають істотних капіталовкладень ─ понад $ 100 тис.

Найбільш доступний спосіб придбання цінних паперів внутрішнього держборгу ─ це звернення в інвестиційну компанію, яка дає можливість придбати їх навіть від 1 шт. З брокером Ви укладаєте договір, в якому прописуються всі нюанси: терміни виконання, відповідальність сторін, реквізити і т. п. З огляду на різні комісії, зазвичай вигідно купувати папери не менш ніж на $ 10 тис. 

Інвестиційні компанії пропонують можливість дострокового продажу облігацій без втрати накопичених відсотків. Послугою можуть скористатися юридичні і фізичні особи. До слова, для останніх дохід з такого виду інвестування в нашій країні не обкладається податками. Не передбачено і військовий збір. 

Прибутковість євробондів 

Купуючи боргові папери, можна заробити на зростанні вартості самої єврооблігації, а також купонному доході. Підвищити їх цінність здатна і різниця курсів валюти, оскільки емітент виплачує в ній гроші. Це відрізняє євробонди від звичайних облігацій. 

Як вже говорилося, компанії, які мають високий рейтинг, пропонують нижчу відсоткову ставку. Але при обліку зростання курсу валюти краще вкласти кошти в довгострокові папери надійного емітента. В результаті можна отримати хороший прибуток. Залежно від емітента прибутковість євробондів варіюється від 3% до 10%. Середній відсоток становить близько 5%. Така ж ситуація з періодом погашення. Чим він коротший, тим менша процентна ставка. І навпаки, інвестування в довгострокові євробонди гарантує більш високий рівень прибутковості.

Якщо інвестор бажає заробити на зміні котирувань, він вибирає тактику купити євробонди дешевше номіналу і тримати до погашення. 

Ризики вкладень в єврооблігації 

Інвестування в єврооблігації ─ це фактично позика своїх коштів в іноземній валюті. При такому способі капіталовкладення існують і певні ризики: 

1. Зниження кредитного рейтингу емітента. Його здатність обслуговувати і погасити борг оцінюють спеціальні агентства. При низькому рейтингу компанії банки і кредитні установи можуть встановити більш високу процентну ставку для майбутніх кредитів. Це негативно позначиться на здатності фірми виплачувати борги, причому вартість облігацій може знизитися. 

2. Кредитний / дефолтний ризик. Багато аналітиків та  інвесторів розраховують коефіцієнт покриття компанії перш, ніж інвестувати. Чим він вищий, тим більш безпечними вважаються інвестиції. Найнижчий кредитний ризик у державних облігацій. Найбільш високий ─ у паперів, що випускаються малими, зростаючими компаніями. 

3. Інфляція. Інвестор отримує фіксований або змінний прибуток протягом того часу, поки він утримує облігацію. Але коли прожитковий мінімум та інфляція почнуть різко збільшуватися, причому за вищою ставкою, ніж прибутковість єврооблігацій, то норма прибутку може бути негативною. Наприклад, якщо дохід становив 4%, а рівень інфляції з моменту придбання облігації ─ 5%, то показник прибутковості дорівнює ─ 1%. 

4. Ризик процентної ставки. Купонний відсоток і вартість єврооблігацій мають зворотну залежність. Коли процентна ставка знижується, вартість боргових цінних паперів зростає, і навпаки. У першому випадку інвестори прагнуть купувати або утримувати в портфелях облігації з найвищими ставками. Збільшення попиту призводить до зниження ставок. Коли відсотки за купонами підвищуються, інвестори починають продавати облігації, які мають низькі ставки. Це сприяє зниженню цін паперів.

5. Реінвестиційний ризик ─ потреба реінвестувати доходи за більш низькою відсотковою ставкою в порівнянні з тією, за якою були раніше вкладені кошти. Найчастіше такий ризик виникає тоді, коли ставки по відсотках падають протягом тривалого часу, а відкличні облігації достроково погашаються емітентами. Інвестор отримує готівку, яку, як правило, реінвестувати за порівняною з попередньою процентною ставкою немає можливості. 

Необхідно також контролювати ризик ліквідності. Наприклад, якщо єврооблігація купувалася на вторинному ринку, потрібно враховувати інформацію про те, як вона розміщувалася на первинному. Слід звертати увагу на показники середньоденного обороту за паперами на вторинному ринку.