Іноді початківці інвестори чують щось про гарантійний забезпеченні на біржі, й перша їхня думка спрямовується в бік «захисту інвестованих коштів». Але, на жаль, це не так. Правильна відповідь на питання, що таке ГЗ на біржі, звучатиме так: гарантійне забезпечення — це ключова частина ф'ючерсного контракту, яка підтверджує його виконання інвестором.
У свою чергу, ф'ючерсний контракт — це юридична угода про купівлю або продаж активу за заздалегідь визначену ціну в майбутньому. Ф'ючерсні контракти стандартизовані за якістю та кількістю товару, щоб ними було легше торгувати на біржі. Покупець ф'ючерсу бере на себе зобов'язання купити базовий актив після закінчення терміну дії контракту. Продавець ф'ючерсу бере на себе зобов'язання надати базовий актив до закінчення терміну дії контракту.
Ф'ючерсні контракти найбільш популярні у двох категорій учасників ринку: хеджерів і спекулянтів. Хеджерами називають тих, хто хоче захиститися від можливих збитків в торгівлі через коливання ціни активу; спекулянти ж на цій різниці цін безпосередньо заробляють. Портфельні менеджери та трейдери також можуть робити ставку на рух ціни базового активу за допомогою ф'ючерсів.
Наведемо наочний приклад. Виробникові нафти необхідно продати свій товар. Для цього він вирішує укласти кілька ф'ючерсних контрактів. Таким чином він фіксує ціну, за якою спочатку продаватиме, а після закінчення контракту — постачатиме нафту своєму покупцеві. З іншого боку, виробничої компанії потрібна нафта для виготовлення різних пристроїв. Оскільки планувати поставки наперед вигідно, а нова нафта потрібна щомісяця, компанія вирішує купити ф'ючерсний контракт виробника. На практиці це означає, що відразу після укладення вони платять відносно невелику суму за право отримати поставку, а після закінчення терміну контракту виплачують всю вартість товару за фіксованою ціною. Виробник же після повної оплати поставляє товар.
Завдяки контракту представники компанії заздалегідь знають ціну, яку заплатять за нафту (ціна ф'ючерсного контракту), і можуть бути впевнені, що отримають свою поставку по закінченні терміну контракту. Точно так само і виробник нафти може бути повністю впевнений, що у виробленої в майбутньому нафти точно буде покупець.
Впевненість в тому, що виробник обов'язково виконає поставку нафти, а покупець контракту її оплатить, — це і є суть гарантійного забезпечення. Для цього в угоду втручається третя особа: фондова біржа, на якій продається ф'ючерсний контракт. Біржа блокує певну кількість грошей на рахунках виробника та покупця, — в разі невиконання зобов'язань однієї зі сторін ця сума покриє витрати іншого боку.
Розмір гарантійного забезпечення в залежності від ринку та умов конкретної біржі може коливатися від 1 до 20% реальної вартості базового активу, що лежить в основі ф'ючерсу. Якщо виробник вирішить не поставляти товар або ж покупець вирішить його не забирати, гарантійне забезпечення покриє збиток іншої сторони, якій доведеться терміново шукати нового покупця або постачальника.
