Довга позиція — це купівля акції, облігації або іншого цінного паперу з розрахунком на те, що з часом він виросте в ціні. У середовищі трейдерів довгу позицію також називають терміном «лонг».
Протилежністю лонгу є коротка позиція («шорт»). У цьому випадку інвестор сподівається, що куплений ним актив згодом впаде в ціні. Щоб заробити, він бере в борг якусь кількість одиниць обраного активу, продає їх за високу ціну, а потім чекає, коли той же актив можна буде купити дешевше та повернути кредитору.
У порівнянні з шортами інвестиції в лонг більш популярні на фондовому ринку, особливо серед одиночних інвесторів. Від трейдера потрібно лише купити актив і тримати в запасі, поки його вартість не виросте до бажаної. Зазвичай очікування триває від кількох тижнів до кількох місяців; сама назва «лонг» — від англійського "long" — вказує на те, що інвестор не планує продавати цінний папір в найближчому майбутньому.
Загалом всю суть того, що таке лонги, можна сформулювати таким чином: це надія на підвищення ціни активу в довгостроковій перспективі. Але оскільки мова йде про великі відрізки часу, найчастіше — про місяці очікування, інвестору не потрібно постійно перевіряти стан ринку та кожну годину заглядати в новини. До того ж, це страхує актив від неминучих злетів і падінь ціни, оскільки за кожним падінням буде новий зліт.
Звичайно, це не означає, що інвестор зовсім позбавлений невдач: особливо фатальні падіння можуть повністю знецінити актив, позбавивши його мінімальної вартості. Набрати після цього ціну знову дуже важко. Ситуацію може ускладнювати ще й тривалий «ведмежий» ринок, на якому вигідніше торгувати в короткій позиції, а не в довгій. Але шорт складніший у виконанні й вимагає хорошого знання ринку, тому набагато менше інвесторів вирішуються робити ставку на зниження.
І, нарешті, поки трейдер не продає актив, його гроші залишаються «замороженими». Є шанс, що за цей час він втратить інші можливості, які могли б принести гарний прибуток.
